Часом чую: "ШІ ідеальний психолог "І найцікавіше хто це каже.Люди з високими вимогами до себе. Ті, хто не терпить обмежень, сорому і чужої некомпетентності.Так звані "нарциси". Не як діагноз, а як адаптація: бути кращим, бо інакше боляче.Для них ШІ - не просто інструмент. Це безпечна ідеальна проекція.Тут тебе не знецінюють. Не перебивають. Не втомлюються від тебе.Ти завжди на першому місці. Твої думки - важливі. Твій запит - головний.ШІ відповідає стільки, скільки ти хочеш.Часто саме такі люди ніколи не доходять до живої терапії - їм занадто боляче бути менш ідеальними.Але є одне "але". Велике.ШІ - не терапевт. Він не бачить, як ти починаєш дисоціювати. Не відчує мікроруху, не зупинить тебе, коли ти вже в стрибку через власну прірву.Він не несе відповідальності.А ти несеш.Тому якщо ти відчуваєш, що за твоїм "просто хочу поради" ховається тиша з дитинства -йди до людини. До тієї, яка зможе утримати тебе, коли ти сам себе не можеш.ШІ це міст. Але берег - людський.І ще:нарцисизм - не вирок. Це шлях виживання.І якщо першим кроком на цьому шляху стане бесіда з ШІ - хай буде так.Головне - не переплутати інструмент з порятунком.