Бачу вам зайшла тема психосоматики. Давайте трохи розширю. Є такі речі, які неможливо сховати. Нервовий тік - одна з них. Він з’являється тоді, коли ви впевнені, що тримаєте все під контролем. Коли зовні спокій, витримка, сила. А всередині - прихований шторм, який не може прорватися назовні. Що, якщо це не просто випадковий імпульс, а послання? Що, якщо тіло говорить з вами мовою м’язових скорочень, коли всі інші способи донести правду вичерпані? Нервовий тік - це здатність. Здатність стримувати більше, ніж варто було б. Здатність адаптуватися навіть у ситуаціях, де інші давно б зламалися. Здатність реагувати швидше, ніж ви самі собі дозволяєте. Але є межа. Якщо тіло змушене говорити за вас, значить, ви мовчите там, де потрібно кричати. Придушуєте почуття, які потребують виходу. Заперечуєте потреби, які нікуди не зникають, а лише змінюють форму - до першого посіпування, до першого спазму, до першого болю. Що з цим робити? Перестати ігнорувати сигнали. Запитати себе: що саме я намагаюся не помічати? Де я не дозволяю собі бути собою? Дозволити собі розслабитися. Дозволити собі відчути. Дозволити собі говорити. Бо якщо ви не почуєте себе зараз, тіло знайде спосіб кричати голосніше.