Слава Україні!Коли ці слова каже один – вони є мрією. Коли їх каже тисяча – вони стають ідеєю. Коли їх промовляє ціла нація, вона стає незалежною.В світі існують тисячі народів, але далеко не всі з них на сьогодні змогли здобути власну незалежність. Це не лише про визнання наших кордонів з боку інших держав. Незалежність – це концентрована воля всього народу до самостійного визначення свого майбутнього. Незалежна держава – це найбільш ефективний інструмент для забезпечення цього майбутнього. Народи, які не мають незалежності, повинні купувати свої права високою ціною. Вони годують чужі армії та воюють у чужих війнах. Українці добре пам'ятають це, і тому впродовж століть найкращі сини й доньки боролися за здобуття незалежності.Незалежність України виникла не в момент появи «Акту проголошення незалежності України» 24 серпня 1991-го року. Незалежність як смолоскип передавали мертві – живим, а живі – ненародженим. Вона спалахувала в Києві у 1918-му, в Хусті – в 1939-му, у Львові – в 1941-му, в Космачі – в 1944-му. Всюди, де українці могли згуртуватися та боротися за свої права. Незалежність десятиліттями зберігалася в таборах і на засланні, в еміграції та підпіллі, за неї проливали кров і піт. Нарешті в 1991-му році її було відновлено, а тисячолітня історія української державності знайшла своє довершення.Проголосивши раз незалежність – не можна зупинятися в розвитку та боротьбі. З тридцяти чотирьох років існування незалежної Української держави – третина пройшла під знаменом боротьби проти окупанта. Ми б'ємося з противником, що має багато ресурсів і не шкодує їх для нашого підкорення. І вже дванадцятий рік українці тримають стрій. Стільки тривали перша та друга Світові війни разом узяті. Але ми б'ємося за свою незалежність, за свою волю, за своє майбутнє, і поки українці єдині – нас не здолають. Перед нами приклад найкращих, і сьогодні найкращі – в наших лавах.Героям Слава!