Віталій Кличко продовжує усувати мене та представників нашої команди від участі у прийнятті рішень, що стосуються безпеки Києва. Це прямо суперечить Закону України «Про правовий режим воєнного стану».Сьогодні мер звітує про чергову «колегію», де обговорюють укриття та відновлення пошкоджених будинків. Але замість системних рішень знову шукають винних у районах.Хоча питання укриттів — це відповідальність не лише районних адміністрацій. У Києві є профільний Департамент муніципальної безпеки. Саме цей департамент має формувати й реалізовувати міську політику у сфері цивільного захисту. Також є спеціалізовані комунальні підприємства на території яких мали б встановлюватись модульні укриття — УЗН, ШЕУ та інші. Чому їм це не доручають? Натомість кияни досі не почули відповідей на базові питання.Яка стратегія розвитку фонду укриттів у Києві? Скільки ще місць потрібно створити? За рахунок чого? Чому досі існують закриті укриття і коли ця проблема буде остаточно вирішена? Чому під час нічних атак інформація про зачинені укриття збирається не через ефективну роботу «Києва Цифрового», а фактично вручну — через чат-боти та особисту комунікацію голів районів?У місті з бюджетом понад 100 млрд гривень досі пересилають Excel-таблиці у WhatsApp, а після прильотів річної давності будинки залишаються із забитими плитами вікнами.Киянам потрібні не показові колегії та пошук винних. Киянам потрібна зрозуміла стратегія, відповідальність і результат.