28 квітня 12 років тому Розлука навіки не вербальна, а фізична, що обпалює розум та душу фантомами його присутності. Говорять, що життя ділиться на 12-річні життєві цикли. Багато що говорять, а я живу завжди своїм відчуттям, що гідно, а що ні, і інтуїцією. І ось я прийняла цей бій, цей шлях, сука, складний до крику кожної клітини, до скрипу зубів, без права на помилку. Сповнений покладання надій тільки на себе. Сповнений аскез і целібату. Відсутність права на слабкість, бо росте син, який має бачити маму лише переможницею і героїнею, і він бачив мене лише такою, завжди. Не зраджуючи принципам людяності і патріотизму, зумівши пережити натиск, шантаж та жорстокість — вистояла, залишилась тверезою і красивою, духовно та фізично сильною. Завжди буду кращою версією себе в кожному наступному кроці.Я стала вдовою в 28. І лише зараз, у 40, я готова підняти голову і зазирнути в очі іншого чоловіка, тільки тепер це має відгук у моєму поклику і запиту для всесвіту. Тільки тепер це зрозуміло вже дорослому, розумному сину, якому все небо, до якого могла дотягнутись, прихилила. Не бійтеся виклику, бійтеся змію під виглядом слабкості, яка розідає свідомість і губить отрутою. За цей період написано стільки хітів, і була спроможність допомагати іншим, що наступні 12 років точно стануть кращими, і вистачить знань і волі для служіння людям, залишатись взірцем достойної жінки та сучасної натхненної енергії, що всиляє життя і віру в руїни людських надій.