Джерело
#theytoldme | З приводу Льва Толстова. Я вважаю, що тут два важливих нюанси. 1. Мова...
387 Охват/переглядів
2026-08-18 09:34
Повідомлення №12716
З приводу Льва Толстова. Я вважаю, що тут два важливих нюанси. 1. Мова і культураМи маємо сприймати інші культури через свою. Мова суттєво в цьому допомагає. Яскравий приклад – Мауглі.Сприйняття книги англійською, російською і українською зовсім різне. А потім ще мультик совковий... В мене є відчуття, що якщо росіянина і британця запитати, чого нас вчить мауглі і його улюблені сцени – це будуть геть різні відповіді. А от українця і росіянина – хз, яка буде різниця. Чи Гаррі Поттер в перекладі. Як людина, яка читала український та російський переклад, а також трохи англійською – є різниця. І вона не в когтеврані чи Злодєусє Злєї.Тому Вайну і мір, як на мене бажано читати українською. Це потрібно для пункту 2. 2. Які "вони"Ми маємо розуміти, що ми окремий народ. І нам треба розуміти сусідів. Ми чомусь живемо в парадигмі, що ми з росіянами однакові і вони вчинять так, як вчинили би ми. Але хуй. В цьому і прикол. Що ми не такі, як поляки, як росіяни, як угорці... І ми зараз намагаємось вибудувати своє уявлення про себе, забуваючи про другу частину – а які вони. Ми маємо розуміти, які поляки. З хуя їм та волинська різня болить. Чому їм не похуй на УПА і хто для них Армія Крайова. Як поляки ставляться до не-поляків. Це ж у нас тут був мір-саюз-жвачка з дружбаю народав. І в нас нормально так намішано "савєцкава" народу + татари. А поляки жили собі в країні, де 96% відсотків населення поляки. Ще й всі католики, прикинь. Ми маємо вивчити поляків... І так само вивчити росіян. Зрозуміти росіян окремо від себе. Не совкову радянську людину, яка балансувалась "дружбою" націй, а росіян. Хто вони, і що їм болить. Як вони ставляться до того чи іншого. Бо найтупіше це думати, що жителі Москви ставляться до Єкатеринбурга так само, як жителі Києва до Львову. Як вони ставляться до людського життя, особливо чужого. Що вони готові терпіти, і що їхні правителі можуть зробити. Вивчати росіян окремо від себе – важливо і важко. Бо ми маємо велику "спільну спадщину". Це як ніби тато вірменин, мама українка, то якщо доця готує плов, то який це плов вірменський чи український? Оце відокремлення росіян від совків – воно важливе, без прочитання Війни і миру майже неможливе. Імхо, ми мало говоримо про те, чим ми відрізняємось від росіян. Які ми і які вони. Але хз. Та й таке