що намагаюсь зробити я – просвіта. Я хочу посіяти такі думки: 1. Автівка – не головний, не найкращий, не найдешевший, не найкомфортніший спосіб добиратись2. Самокати – а точніше індивідуальний електричний транспорт – вже існують і будуть розвиватись. Кількість буде збільшуватись. Вони дуже зручні для дистанцій до 5 кеме. 3. Автівки однозначно мають десь паркуватись і зупинятись. 4. Пішохід має бути головний, і йому має бути зручно та безпечно. Це зменшує смертність на дорогах, покращує якість життя і логістику. Ситуація, коли люди їдуть 30 хв на автівці в супермаркет, щоб купити хліба – не спрацювала вже багато разів. ВідповідноПростого рішення нема. Не можна "заборонити самокати і дітей". Але концептуально – наші вулиці ми маємо проєктувати таким чином, щоб була смуга автівок, смуга парковки, смуга громадського транспорту, 2 тротуари. І жорстко забезпечувати дотримання правил. Це складна задача з купою речей, які треба продумати, але на те ми і люди. Наприклад, отака маленька деталь, як місце для розвантаження. Типу, є 5 місць для паркування, одне із них призначене для посадки-висадки пасажирів або розвантаження товарів. Тобто його можна займати на 15 хв максимум. Здається, очевидним, але де в Києві ви таке бачили? Натомість ми бачимо, що якщо кавʼярні чи новій пошті треба щось, то вантажівка тупо блокує одну смугу і всім ок. Але як це не парадоксально, впровадження тільки однієї цієї штуки – скоріше зіпсує життя усім:).Задача – баланс. Саме збалансування системи допоможе зробити наші міста більш зручними. Тому – думайте, і вимагайте від інших подумати. Особливо, коли будуть вибори, і вам будуть знову підсовувати сорти лайна замість рішень. 3/3