Мені дуже імпонує фраза Насті Смішно не буде, що зрада — це серія виборів. В тому контексті, що вчинок — це не один, а серія виборів. Не так як в фільмах. Типу, типу косячиш-косячиш-косячиш, а потім хуяк — зробив один правильний вибір і став молодцем. Йобаний Енакін Скайуокер зарізав купу дітей, і все одно пройшов арку спокути... Так, це мене понесло. Штука в тому, що можна ловко себе наїбати, якщо думати, що у тебе є ще шанс зробити правильний вчинок. Типу, коли ти обираєш варіанти, які ведуть до одного, а потім зможеш вийти на друге. Як Росс. Він обрав піти в бар, він обрав напитись, він обрав говорити з копірувальницею. Він обрав піти з нею танцювати. Він обрав відповісти на її поцілунки. Гадаю, що там ще було багато виборів... Але мій поінт полягає в тому, що перший вибір — піти в бар — не гарантував зраду, але зробив так, щоб наступний крок було складніше зробити в іншу сторону. Тобто, я кажу тобі: 1. Іноді треба зупинитись і спитати себе — а до чого все йде. Може я можу на цьому етапі зупинити можливу хуйню2. Передумувати не є погано, іноді легше відмовитись і відшкодувати збитки, ніж продовжувати йти в сторону хуйового варіантуНе знаю, чи ти зрозумієш мене правильно