Від Krupp до Rheinmetall: чи повторює Європа стару помилкуRheinmetall — один із найбільших виробників озброєння в Європі: танки, артилерія та інші важкі системи. Компанія вже стала одним із центральних елементів європейського переозброєння. На тлі війни росії проти України саме через такі компанії ЄС намагається швидко наростити військові можливості. ЄС робить ставку на цю модель.Перед Першою світовою війною Krupp — найбільший виробник артилерії в Німеччині — задавав уявлення про війну: більше сталі, більше калібру, більше вогневої сили. Сьогодні Rheinmetall відтворює подібну логіку — через танки, артилерію, боєприпаси та інші дорогі системи. Індустрія формує уявлення про війну під власні продукти.Ставка на вогневу міць, яку уособлював Krupp, не дала швидкої перемоги. Попри масштабне застосування артилерії з обох сторін, фронт стабілізувався, а бойові дії перейшли у позиційне протистояння. Спроби наступу вимагали величезних ресурсів, супроводжувалися високими втратами і не давали вирішального результату.Війна перейшла у фазу виснаження, де вирішувала не перевага в окремому виді озброєння, а здатність швидко адаптуватися і змінювати підхід.Сьогодні Європа стикається з подібним викликом. Повномасштабна війна росії проти України показала, що характер бойових дій змінюється швидше, ніж індустрія встигає перебудовуватися. Розвідувальні безпілотники зробили поле бою практично постійно видимим, а FPV-дрони як дешеві одноразові ударні системи радикально знизили вартість ураження.У результаті сформувалася нова економіка війни: рішення вартістю в сотні євро здатні уражати цілі, ціна яких обчислюється мільйонами або навіть десятками мільйонів. Ця асиметрія змінює саму логіку війни: вартість більше не гарантує виживання, а вразливою стає не окрема техніка, а вся система ведення бойових дій.Для компаній, чия модель побудована на дорогих платформах і довгих виробничих циклах, це означає прямий виклик. Дешеві дрони знижують ефективність важкої техніки і підривають логіку, на якій побудований бізнес.У виробництво танків, артилерії, боєприпасів та інших дорогих систем уже вкладені величезні ресурси. Контракти на мільярди євро підписані на роки вперед, інколи — на десятиліття. Вся індустріальна структура, ланцюги постачання і інвестиції прив’язані до цієї моделі.Визнати роль дешевих рішень у такій ситуації означає поставити під сумнів власну основу. Тому ці зміни не поспішають визнавати. Цю позицію відкрито озвучує керівництво Rheinmetall.Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що українські дрони — це “гра з Lego” і що в них “немає нічого інноваційного”. Він прямо протиставив їх технологіям великих оборонних корпорацій, таких як Lockheed Martin, General Dynamics і Rheinmetall.Більше того, він назвав українських виробників “домогосподарками з 3D-принтерами”, які виготовляють компоненти для дронів, і заявив, що це “не є інновацією”.Практика сучасної війни показує протилежне.Показовим прикладом стали навчання “Hedgehog 2025” в Естонії, у яких взяли участь понад 16 тисяч військовослужбовців країн НАТО разом з українськими військовими з фронтовим досвідом. Під час одного зі сценаріїв навчань бойова група НАТО у складі британської бригади та естонської дивізії загальною чисельністю кілька тисяч військових пішла в наступ.Проти них працювала група з 10–12 українських військових. За пів дня вони імітували знищення 17 одиниць бронетехніки та завдали близько 30 ударів по інших цілях. У реальному бою це означало б втрату до двох батальйонів протягом одного дня. Підрозділи НАТО не змогли навіть визначити, звідки по них працювали. Велика структура виявилася неспроможною протидіяти малій групі, що діяла за іншою логікою.Це зіткнення двох підходів: ставка на важку техніку і масштаб підрозділів — проти швидкості, масовості і постійної присутності дешевих систем. Rheinmetall працює в логіці першого підходу. Але сучасна війна дедалі частіше визначається другим. Krupp уже уособлював подібну ставку в минулому. Вона не дала вирішального результату. Сьогодні Європа робить ту саму ставку — тільки в сучасному вигляді.