Ключове слово тут — «якось». Я створила KYIV LOVER в ковід, і коли транспорт повністю зупинився, ходила в центр з Оболоні пішки щоб познімати, це десь 1,5-2 години в одну сторону. Під час повномасштабного вторгнення намагалася публікувате щось прекрасне про Київ взагалі сидячи в Чернівцях. Після повернення, коли почалися перші балістичні обстріли і місто занурювалося в темряву, я підлаштувалася під світловий день і знімала так. Згодом в мене зʼявилася зарядна станція, тоді відключення перестали доставляти сильний дискомфорт.

Цього разу задача стає ще більш складнішою. Тепер треба постійно моніторити обстановку, щоб безпечно виходити з дому. Елементарні речі для когось, але не для нас. А якщо будуть проблеми з інтернетом, я вже думаю над тим, щоб встановити собі на балконі старлінк))) Зйомки світанків, заходів сонця, мої улюблені заклади на київських дахах — стануть квестом, який я планую проходити, хоч і дуже обережно.

До чого я? Якось воно буде. Якось і надалі буду публікувати все те, до чого я і ви звикли. Бажано ще знайти якийсь антібалістичний верхній одяг, і буде взагалі чудово ахах 🫰🏻