Статистика telegram каналу - @textyorgua

Логотип телеграм спільноти - Texty.org.ua 2021-06-18

Texty.org.ua

Кількість підписників:
10698
Фото:
34 
Відео:
 
Посилання:
1900 
Категорія:
Новини та ЗМІ
Опис:
Тексти для розумних. Адмін: @Hohobi

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Texty.org.ua
2024-07-13
Texty.org.ua
2024-02-25
Texty.org.ua
2023-11-24
Texty.org.ua
2023-10-09
Texty.org.ua
2023-09-11
Texty.org.ua
2023-03-25
Texty.org.ua
2023-03-21
Texty.org.ua
2023-03-10
Texty.org.ua
2023-02-02
Texty.org.ua
2023-01-28
Texty.org.ua
2022-12-17
Texty.org.ua
2022-12-15
Texty.org.ua
2022-12-08
Texty.org.ua
2022-08-20
Texty.org.ua
2022-08-13
Texty.org.ua
2022-08-09
Texty.org.ua
2022-06-30
Texty.org.ua
2022-06-21
Texty.org.ua
2022-06-07
Texty.org.ua
2022-05-30

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала Texty.org.ua - @textyorgua

Тотальне, безкінечне сидіння в телефонах - ознака нашого часу. Ми дивимося в телефон, поки снідаємо й обідаємо, та навіть на зустрічі з друзями він завжди під рукою. Наші діти не вилазять з телефонів, а спроби їх відібрати викликають істерику. Маленькі і великі, молоді й старі - щойно освоївши смартфон, його важко випустити з рук. Уже важко зрозуміти: ми володіємо смартфонами - чи вони нами?
У Франції все інакше. Смартфони там використовують мінімально. У школах та коледжах їх заборонили, і заборона працює. Удома дітям також сильно обмежують час використання смартфонів. А для дорослих сидіння в телефоні вважається поганим тоном: це табу, коли відпочиваєш з друзями в ресторані, це табу, коли йдеш додому до сім'ї.
Отже, французька культура - це не тільки про вишукану їжу, смачне вино та високу моду: це ще й про життя з мінімальним використанням смартфонів, причому всюди. Як їм це вдається? Розповідаємо в нашому матеріалі - і показуємо деяку інфографіку

5600
24-09-30 16:00

8 вересня журналіст британського видання The Telegraph та автор надзвичайно популярного подкасту «Ukraine: The Latest» Девід Ноулз помер за загадкових обставин на відпочинку в Гібралтарі. Є підозра, що до смерті журналіста причетні російські спецслужби.
Ноулз був великим другом України. Він підтримував українців у боротьбі з окупантами, кілька разів відвідував Україну: висвітлював злочини росіян у Бучі, їздив допомагати мешканцям Краматорська. І планував приїздити ще.
Його подкасти слухали мільйони людей. Завдяки голосу Девіда Ноулза люди з усього світу більше дізнавалися про Україну, про злочини РФ. Слухачі подкасту активно допомагали нашій країні. Ось що каже один із них:
"З лютого 2022 року Ukraine: The Latest стала невідʼємною частиною мого щоденного розкладу, з великою пристрастю і чесністю висвітлюючи абсолютно несправедливі страждання українського народу. Така раптова втрата здається дуже несправедливою, і немає більшої данини Девіду Ноулзу, ніж глибина моїх щоденних почуттів до України та її долі як охоронця демократичного світу".
Девід Ноулз був ще зовсім молодим, йому було 32, але він помер від зупинки серця. Зараз розслідуванням обставин займаються британські офіцери з контртерористичної служби. І це не дивно: в його смерті є щось не те.
Що саме? Намагаємось розібратися у нашій статті

10100
24-09-20 15:30

На тлі заяв польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського щодо "жорстких заходів" з боку Польщі, якщо Україна не "знайде рішення" для ексгумації жертв Волинської трагедії, знову і вкотре постають питання різного розуміння історії українцями і поляками.
Чому для поляків визначення "трагедія" є недостатнім і навіть образливим, і вони зациклюються на терміні "різанина"?
Чому покаяння українців для них важливіше, ніж примирення? Чому і далі переважає бажання підкреслювати польські жертви етнічних чисток - та ігнорувати українські? Чому роль УПА зводиться лише до одного - ролі ворогів поляків?
Де в усьому цьому вирі засліплення голос розуму?
В нашій статті, написаній понад 10 років тому, але актуальній дотепер. Роман Кабачій пояснює причини трагедії та позиції української та польської сторони щодо неї. Відтоді дотепер - не так багато змінилося. Читайте докладно

4500
24-09-19 15:30

Територіальні завоювання Путіна схожі на макові зернятка порівняно з втратами, які почалися в Росії після Першої світової війни. Це - одна з ключових тез довгочиту, який ми підготували, аби показати, як Росія втрачала свої території.
У цьому матеріалі є кілька карт. Деякі з них показують, якою велетенською територією заволоділа спочатку ординська й царська Московія, а після неї Російська імперія. Інші демонструють, як чимала частина з цих здобутків була втрачена.
Ми також розповідаємо, чому Кремль втрачав (і, віримо, буде втрачати) завойовані землі. Експансії дуже часто стає на перешкоді відсталість. Через усвідомлення власної відсталості та нездатності протистояти технологічно розвинутішим державам Москва щоразу змушена принишкнути, розпочати реформи, аби набратися сил, в надії напасти знову.
Цей цикл повторювався вже не раз. Зараз ми бачимо чергову його реалізацію. Але на кожному колі своєї історії агресивна імперія стикається з тим, що вона вже не може набувати - тож мусить добровільно відмовлятися від завойованого.
Хоч текст і довгий, але читається легко. Рекомендуємо, і радимо додивитись до кінця: там карти, які вам мають сподобатися

4100
24-09-18 15:31

В останню декаду серпня з'явилися тривожні повідомлення про те, що росіяни отруїли річку Сейм. Перші свідчення були досить непевними: не було ясно, що це за отрута, люди з місць повідомляли лише про те, що вода стала чорною, а риба гине.
Також було неясно, звідки походить забруднення, бо джерело через війну встановити неможливо.
Згодом фахівці дійшли висновку, що ймовірніше за все, Сейм забруднений через скиди з цукрового заводу в прикордонному з Україною російському селищі Тьоткіно. Забруднення - органічне, а це означає, що в воді поменшає кисню. Що зрештою призводить до загибелі риби та іншої річкової фауни.
Пляма рухалася досить швидко, зростала загроза для інших водойм. Сейм - досить повноводна швидка річка, яка заходить в Україну з боку Курської області. Південніше Батурина Сейм впадає в Десну, яка, в свою чергу, незарегульованим руслом швидко несе свої води до Дніпра.
Як поширювалося це забруднення? Які виникли ризики для екосистеми та людей, які живуть на берегах цих річок? Щоб унаочнити це, ми зробили інфографіку - і написали пояснення. Читайте за посиланням

4100
24-09-17 15:30

Хвилинка деанонімізації :)
Привіт, мене звуть Олександра. Я постійна авторка телеграм-каналу ТЕКСТІВ і працюю над цим каналом вже кілька років. Багатьох із вас я знаю з коментарів, а сьогодні пропоную вам ближче познайомитись зі мною.
Нижче до вашої уваги пропоную свою статтю - про досвід збірки першого FPV-дрона в моєму житті.
Відверто кажучи, цей досвід не був простим, адже я ніколи в житті не мала справи з чимось подібним. Паяти для мене було величезним викликом. Однак я відважилась спробувати, тому що в той час в моєму близькому колі та й в усьому суспільстві панували відчай і безнадія через події в Конгресі США, який все ніяк не міг вирішити щодо подальшої допомоги Україні.
Під час роботи над дроном я зрозуміла, що ключовими потребами для мене є час, гроші і мотивація. З мотивацією було все просто, з грошима теж не дуже важко, а от з часом - складно. Коли я одного разу паяла на світанку, бо інших годин просто не було, я думала про те, що час - безцінний.
У статті я намагалась розповісти про свій досвід максимально чесно. Також мої колеги підготували детальні слайди, на яких видно всі етапи виготовлення дрона, за що я їм дуже вдячна. Читайте і дивіться.
P.S. Внизу статті я прикріпила посилання на свій електронний конверт. Якщо ви хочете підтримати мене і допомогти зробити ще один FPV - буду вдячна за будь-який, навіть найменший донат

7800
24-09-16 16:44

Що Україні робити з росіянами, які опинилися під нашою окупацією в Курській області? Особливо враховуючи те, що частина з них говорить українською, але як українців себе не ідентифікує. А також враховуючи, що наш контроль над цими територіями може бути тривалим.
Про це говоримо Сергієм Даниловим, керівником проєктів Української миротворчої школи.
На його думку, існує три сценарії:
- Україна йде з цих територій
- Україна залишає ці території за собою
- Ці території входять до складу РФ, але отримують широку проукраїнську автономію
Виходячи з цих сценаріїв, і треба планувати майбутнє, певен Сергій Данилов. Яким воно може бути - читайте в нашій розмові.
P.S. Моніторингу російської пропаганди сьогодні не буде. Команда проєкту пару тижнів на канікулах. Очікуйте повернення моніторингу в жовтні

4600
24-09-13 15:30

Росіяни люблять погрожувати: можемо повторити. Та чи можуть? Спостерігаємо, і поки що складається враження, що насправді ні.
А українці? Ми не погрожуємо. Ми повторюємо.
Звісно, це трохи жарт, але... Українські бійці зараз працюють на Курському напрямку. Колись це вже було: саме з цих земель гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний починав свій похід на Москву. І ми хочемо показати, як це було.
Для цього ми зібрали історію його походу, а також відтворили на картах шлях війська Сагайдачного до Москви. Окрема "родзинка" - карта, яка показує, якою була Москва на той час, і як там діяли козаки.
Дивіться і читайте за посиланням.
Бонусом - пояснюємо, чому Сагайдачний зі своїми козаками та союзниками-поляками так і не взяв Москву (хоча така можливість існувала)

4800
24-09-12 15:30

"Головний мій висновок після БЗВП: війна – не просто небезпечна штука, в першу чергу це важка, дуже важка робота".
Так каже колишній спортивний журналіст Сергій Болотніков, який нещодавно мобілізувався, після проходження учбової підготовки.
"Це реально корисна штука: за місяць нас навчили майже всього", - провадить він. Розповідає, що освоювали стрільбу і тактику, медицину і саперну справу, зв'язок, аеророзвідку, виживання в природі, топографію і статут... Було й інше - щось, звісно, поверхнево, а щось - на достатньому рівні.
Він додає, що йому пощастило з учебкою - бувають і гірші. Розповідає, як зустрів нормальних колег по навчанню, інструктори теж були гідними. Було багато пригод. Але були й деякі розчарування.
Читайте розповідь Сергія Болотнікова

5000
24-09-10 15:30
🔇Київ залишається одним із лише трьох українських обласних центрів, де громадський транспорт зупиняється на час повітряних тривог. Окрім столиці, цим "грішать" Івано-Франківськ і Хмельницький, а навіть у прифронтових Харкові та Запоріжжі під час тривог усе працює.
Тож наразі в Києві зліт МіГа - і "всьо, приїхали!" Це руйнує плани. І дико дратує.
🚖Міська влада пояснює: так дбає про життя громадян. Але це порожні слова. Заборона лише ускладнює життя - і змушує виймати з кишені чималі суми на таксі! Це дискримінує бідніших пасажирів, адже не всі мають змогу їхати на таксі.
Ми проаналізували рух транспорту під час і після повітряної тривоги і наочно довели те, що відчувають усі кияни, але не хоче бачити мерія: ця заборона впливає на роботу транспорту ще дуже довго після відбою.
Дивіться інтерактивну графіку і читайте, що з цим усім можна вдіяти
5200
24-09-09 15:30