Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Привіт! За останні місяці про те, що Україні потрібні західні літаки-винищувачі, не говорив тільки лінивий. Особливою медійністю обросли F-16. Але чому потрібні саме вони? Може, нам краще стали б у пригоді якісь інші літаки? Які саме?Джастін Бронк - пілот, а зараз він працює старшим науковим співробітником з питань військово-повітряних сил британського аналітичного центру RUSI. Він пояснює: говорячи про потребу в літаках, не слід випускати з уваги завдання, які вони мають виконувати. Поряд із придушенням протиповітряної оборони ворога та здійсненням ударів, винищувальна авіація в ході цієї війни має два основних завдання. Перше - це перехоплювати ворожі крилаті ракети. І друге - відігнати російську авіацію від фронту.Бронк пояснює, що ті умови, які є в Україні, ускладнюють виконання цих завдань для наших Міг-29. А серед західних моделей з ними найкраще впоралися б навіть не F-16, а шведські Gripen. Одна з причин - вони не потребують довгих злітно-посадкових смуг і можуть злітати навіть з автомобільних доріг. Інша причина полягає в озброєнні, яким оснащені "шведи".Фахівець докладно пояснює проблеми й ризики, пов'язані з постачанням літаків. Йдеться, наприклад, про технічне обслуговування - його здійснення може ставити під загрозу життя цивільних або військових громадян країн-постачальниць літаків.Ми переклали тред експерта. Він написаний просто і при цьому дозволяє зрозуміти складні речі. Читайте докладно
Привіт! Коли ця історія починалася 20 років тому, усе мало зовсім інший вигляд. Компанія Apple вирішила пов'язати свій бізнес із Китаєм. І за цим стояв не лише фінансовий інтерес: політики у Вашингтоні підтримували таку співпрацю, сподіваючись, що вона допоможе "поширити демократичні цінності". Це сподівання виявилося лише ілюзією - причому, ілюзією небезпечною.Авторка цього матеріалу показує, як дедалі відчутніша авторитарна тенденція в Китаї призводить не тільки до фінансових втрат Apple - але й до втрат репутаційних, з якими важко впоратись. А що стосується "поширення демократії" - то про нього годі й мріяти. Ситуація, коли працівники iPhone City в паніці від поширення ковіду пішки долають десятки кілометрів, тікаючи зі своїх робітничих гуртожитків - це не про демократію, а про дикість.Було б логічно, аби "найцінніший американський бренд, який дедалі більше прив’язується до найбільшого геополітичного суперника Америки", почав позбуватися своєї залежності від Китаю. Так це бачать політики - і цього вони вимагають. Але їхня логіка не завжди дружить з практичними можливостями. Зараз понад 95 % усіх iPhone, AirPods, Mac і iPad виробляють у Китаї - і це неможливо швидко змінити. Чому - читайте в нашому матеріалі
Привіт! Дивовижні танки Леопард з'явилися на полі бою в Україні, якщо вірити російській пропаганді. Дивовижні вони тому, що одночасно вони і є, і їх як би немає.З одним із таких танків мала справу російська ДРГ десь на болотах Херсонщини. Танк вони буцімто "захопили", але показати його не змогли: мовляв, вивезти його у тил не вдалося, тож танк затопили в болоті. Де цей танк, де це болото - не вказується.Ще один Леопард ненадовго з'явився в твіттері постпреда РФ при ООН Дмитра Полянського. Цей танк нібито захопили в Бахмуті - втім, твіт постпреда разом із танком невдовзі щез.Ще якісь німецькі танки Шредінгера буцімто їхали на лінію фронту. Та так і не доїхали - розвалились по дорозі. Де це було - знову не вказується, жодних візуальних доказів теж нема.Усі ці історії про танки, які руйнуються на ходу і які на словах так легко захопити, вкладаються в загальну канву - про неспроможність української армії напередодні її контрнаступу. Мовляв, ЗСУ не мають ані сил, ані засобів напередодні свого наступу. В українських бійців немає боєприпасів - пояснюють пропагандисти, киваючи на "злиті документи Пентагону". Кажуть, Вашингтон умисно злив документи, бо там очікують провалу українських сил і заздалегідь готують грунт, аби зректися України.Втім, деякі з дезінформаторів усе ж підстеляють соломку і говорять про можливий успіх ЗСУ - мовляв, якщо цей успіх таки буде, Захід все одно зречеться України. Чому? Бо так.Цікаво, хто ж досягне цього успіху, якщо у України "немає сил і засобів"? Мабуть, українські війська Шредінгера, яких нема - але все ж таки (якщо рашисти побіжать) вони є. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди
Привіт! Одне з головних завдань, яке ставлять перед собою російські окупанти, коли захоплюють певні території - це стерти людям на окупованих територіях пам'ять. Для того, аби люди підкорялися, в них не повинно бути розуміння того, хто вони, яке в них коріння, на яких принципах було збудоване життя їхніх родин, і чим вони відрізняються від зайд-загарбників. Стиранням пам'яті, до речі, активно займалися більшовики, те саме сьогодні намагається робити російська влада і пропаганда, яка їй служить.Сьогоднішня історія - про те, як пам'ять про трагічні події була збережена і оприявнилася після багатьох десятиліть.Латишка Лінда Остер почула цю історію в 2010 році. Її бабуся Антоніна Боравіка розповіла, як малою дитиною пережила лихоліття Голодомору в Україні. Розповідь старенької так вразила Лінду, що вона записала її на диктофон. Минуло більше десяти років, почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Лінда Остер зрозуміла, що російські звірства, які відбуваються в наші дні, резонують зі спогадами її бабусі. Тож вона звернулася до Музею Голодомору і передала йому запис.Її бабуся, досконало володіючи латиською мовою, все життя вважала себе українкою, не шукала нової, латиської ідентичності. І яскраво пам'ятала те, що зробили з нею та її родиною."Якби не радянський режим, у Антоніни Боравіки було б щасливе дитинство, - каже Лінда Остер. - Вона прожила б зовсім інше життя. Якби..."Сьогодні з цим можуть погодитися мільйони українців. Ми жили б зовсім інше життя, якби не людожерський російський режим, який успадкував від радянського найгірше й найпотворніше
Привіт! Не тільки сучасна російська пропаганда робить з Пушкіна ідола. Так само діють і російські ліберали. Всі роблять це зі своїх власних причин - і ці причини справді існують.Відтоді, як він загинув на дуелі, Пушкін ким тільки не був. Він був прихильником царевбивства і носієм протестних ідей, про якого намагалися пошвидше забути після його смерті. Згодом цю іпостась відкинули, і перетворили його на імперця, затятого прихильника великоруського колоніалізму. Минуло трохи часу - і Пушкін знову постав як борець з царатом і радянський символ. Його перетворили на масовий продукт, який з'являвся у шкільних підручниках з літератури та на вулицях і площах велетенського СРСР у вигляді пам'ятників.Ким він був насправді - під усіма цими масками важко розгледіти. "Деміфологізація російських письменників, починаючи з Пушкіна, безумовно, корисне заняття. Це передбачає українське чи польське антиімперське "прочитання" Пушкіна – за умови, що воно не єдине". Про це пише дослідник аналітичного центру Carnegie Europe Томас де Ваал. Чому Пушкін став настільки осоружним для українців, чому зараз він сприймається як символ російської агресії, і чому насамперед росіяни мусять дати собі раду з цим нашаруванням міфів - як і з усією своєю псевдо"великою" літературою - читайте в нашому перекладі розвідки де Ваала
Розмови про примирення України з Росією зараз є марнуванням часу. Це добре розуміють українці, але багатьом європейцям це невтямки. Багатьом нашим співгромадянам важко пояснювати європейцям, чому компроміси з Росією як країною і з росіянами як її населенням для українців неможливі. Сьогодні пропонуємо короткий посібник для таких розмов - поширюйте для своїх друзів, які зараз за кордоном.Для європейців Росія часто й досі овіяна певним міфом (бо вона століттями його створювала), а історію колоніального поневолення сусідів Росії, в тому числі й України, на Заході знають дуже мало людей. Там здебільшлго геть нічого не чули про претензії Росії на Київську Русь, українські визвольні війни, Розстріляне відродження, шістдесятників і вічний російський імперіалізм, носіями якого є найліберальніші російські ліберали. Наша історія залишається для Заходу таємницею - але це легко можна виправити за допомогою простих аргументів та аналогій.Як правильно вибудувати дискусію з європейцями, які не розуміють, чому РФ напала на Україну, і чому українці не хочуть іти на поступки заради "миру"? Читайте ключові пояснення
Привіт! Вчора було про міни, а сьогодні - про розмінування. Хочемо розповісти про цікаву, стімпанкову на вигляд машинку з дещо смішною для українців назвою Pookie. Але в тому, як вона допомагала людям, нічого смішного не було - завдяки Pookie врятовано сотні життів.Відправною точкою для появи цієї машини стала сімейна трагедія, яка сталася в 1973 році. Двоюрідна сестра дружини автомобільного інженера Ернеста Коншеля загинула в північно-східній Родезії, коли автомобіль, в якому вона їхала, підірвався на протитанковій міні. Тоді тривала родезійська війна, і повстанці, яких підтримували СРСР та Китай, мінували шляхи сполучення.Коншель тоді жив із родиною в столиці невизнаної республіки Родезії, Солсбері. Безглузда смерть родички настільки його вразила, що він вирішив застосувати свої навички, аби убезпечити від такого інших людей. Результатом задуму стала броньована машина для виявлення наземних мін Pookie, яку взяли на озброєння інженерні війська в листопаді 1976 року.Що це за машина, що вона вміє, чому вона дотепер залишається єдиною в своєму роді, і чому завдяки своїй унікальності могла б стати корисною в Україні - читайте наш адаптований переклад історичної розвідки з сайту Keymilitary
Привіт! Ці кадри недавно збентежили весь світ - велетенська будівля 26 поверхів на околиці китайського міста Ічжоу, яку вважають найвищим свинарником у світі. На цій вертикальній свинофермі за тваринами спостерігають в командному центрі, який не поступається центру управління NASA.Ферма високотехнологічна, кожен поверх присвячений окремому етапу: наприклад, на одному вигодовують вагітних самок, на іншому - дбають про поросят, на третьому - про підсвинків і так далі. Свинячі екскременти частково повторно використовують для виробництва електроенергії. Залишковим теплом із сусіднього цементного заводу забезпечують теплі ванни і підігрів питної води для свиней - усе для того, щоб швидше росли і з'їдали при цьому менше корму.Така ферма має місткість у більш ніж мільйон свиней на рік, скоро поруч виросте ще одна така сама багатоповерхівка. Судячи з усього, ферми-фабрики в Китаї розвиватимуть і далі.Чому в Китаї почали будувати вертикальні ферми? Чому там також взялися клонувати суперкорів, які дають збільшені надої молока? Чому вважають, що вертикальні ферми вплинуть не лише на Китай, а й на увесь світ? Читайте в нашому матеріалі
Вітання! Сьогодні в нас історія про те, як УПЦ МП, попри деякі спроби відбілити свій імідж, остаточно довела - вона хоче й далі перебувати у фарватері московської церковної політики. Раніше ми писали про деяких священників у цій церкві, які мають проукраїнські погляди - але їхні голоси не зміцніли настільки, аби вони змогли протидіяти загальному курсу.Церква почала проти української влади і частини суспільства "хрестовий похід" - а на чолі його опинився Павло (Лебідь), який своєю неадекватною поведінкою зруйнував можливість уникнути радикалізації протистояння. Цілком очевидно, що така постать не може далі представляти головну київську святиню - Києво-Печерську лавру, однак Павло поки що не збирається здаватися. І на це є пояснення, адже Павло діє не сам. Хто стоїть із ним поруч? Яким людським і матеріальним ресурсом він розпоряджається? Чому, навіть зганьбившись побиттям військового у Хмельницькому і незгодою відспівувати полеглого бійця на Буковині, УПЦ МП і не думає йти на примирення, а, навпаки, підживлює протистояння? Читайте в нашому матеріалі
Привіт! Схоже, російські пропагандисти очікують українського контрнаступу навіть більше, ніж українське суспільство. От тільки ми очікуємо звільнення наших земель від загарбників. Натомість росЗМІ невтомно запевняють свою аудиторію, що у майбутніх боях ЗСУ однозначно зазнають поразки. Чому вони в цьому так впевнені? Наводять цілу низку причин:- тому що якісь неназвані західні аналітики сумніваються в успіху української армії- тому що окупаційні війська збудували дуже хорошу лінію оборони- тому що німецькі "Леопарди" - це сміття, яке везуть в Україну для утилізації, а от російські Т90 - це огого!- тому що читачі британської Daily Mail вважають, що Challenger 2 - нікудишні танки (про російські Т90 - див. вище)- тому що у України немає авіації (ну, тобто, взагалі немає)- тому що у України немає далекобійних ракетЯкщо щось і є хорошого в російській пропаганді - то це те, що вона бреше самій собі. Сподіваємося, російські можновладці та їхні воєначальники вірять у те, що ця пропаганда пише, і далі продовжують вважати, що української армії не треба боятись - а отже, і готуватись до її дій.А якщо з майбутнього повернутися в теперішнє? Якщо запитати, чому ж тоді окупанти, які вже перемогли у омріяному ними майбутті, не можуть перемогти зараз - у Бахмуті? О, на це в них теж є пояснення! Виявляється, російські солдати просто поки що не хочуть там перемагати, а ще вони - великі гуманісти, і цей гуманізм їх стримує. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди