Не кожна жінка стає мамою, але кожна є джерелом сили. Вона винесла свої печалі. Вона ховала сльози. Перестрибувала через свої проблеми на підборах. І у вогонь увійшла боса.В очах кожної жінки плаває жага боротьби. За життя, яке вона створила, або те, яке вона збудувала для себе.Кожна жінка щось відстоює. Своїх дітей, своі пріоритети, себе саму.Кожна жінка веде війну. І в більшості випадків вона її виграє. Бо така її природа. І це не потребує визнання чи нагород. Іноді потрібно прикусити язика в трьох місцях, коли треба мовчати. Стиснути зуби якнайсильніше, коли треба було йти далі. Проковтнути образи, що ростуть, як клубок у горлі. Щоб позбутися шепіту, який шкодить її слуху.Кожна жінка гідна поваги. Незалежно від того, чи відчувала вона блаженство і гіркоту материнства. Тому що відсутність рубця від кесаревого розтину може бути появою рубця в серці. Шрами є завжди, і часто їх неможливо видалити ні хірургічним шляхом, ні щіткою та макіяжем. Вони просто стоять і нагадують нам, як це – щодня носити слово WOMAN! ❤Іскра Дічева