Сьогодні цілий день небо якесь важке.І я ловлю себе на думці, що ми всі трохи втомилися від цієї нескінченної темряви - зовнішньої і внутрішньої.Від постійних новин, напруги, страху, тиші після сирен.Іноді здається, що вже нічого не хочеться.Але ж ми все одно встаємо, варимо каву, дивимось у вікно і йдемо даліІ знаєте, я все більше переконуюсь - життя не про великі події.Життя - це коли ти смієшся з дурниць, навіть якщо день важкий.Коли хтось подзвонив і спитав: «Як ти?», і ти вперше за довгий час відповіла не «нормально», а «живу».Коли поруч з тобою не герой, а просто людина, яка вчасно простягнула рукуМи всі трохи загубилися у війні, у втомі, у спробах бути сильними.Але сила не в тому, щоб не падати.Сила в тому, щоб не втратити здатність бачити світло.Навіть тоді, коли довкола темноЯ вірю, що все, заради чого ми тримаємось, починається з малого.З теплого слова, з віри у добро, з бажання зробити цей день трохи кращим - хоча б для когось.Бо саме це і є те життя, яке відбувається, поки ми плануємо щось більшеПросто дозволь собі сьогодні видихнути.Послухай тишу.Погладь кота.Напиши тому, за ким скучила.І повір - все інше встигнетьсяГарної неділіПроживи її по-справжньомуЗ теплом - Тепла голова 🤍