Сьогодні цілий день небо якесь важке. І я ловлю себе на думці, що ми всі трохи втомилися від цієї нескінченної темряви - зовнішньої і внутрішньої. Від постійних новин, напруги, страху, тиші після сирен. Іноді здається, що вже нічого не хочеться. Але ж ми все одно встаємо, варимо каву, дивимось у вікно і йдемо даліІ знаєте, я все більше переконуюсь - життя не про великі події. Життя - це коли ти смієшся з дурниць, навіть якщо день важкий. Коли хтось подзвонив і спитав: «Як ти?», і ти вперше за довгий час відповіла не «нормально», а «живу». Коли поруч з тобою не герой, а просто людина, яка вчасно простягнула рукуМи всі трохи загубилися у війні, у втомі, у спробах бути сильними. Але сила не в тому, щоб не падати. Сила в тому, щоб не втратити здатність бачити світло. Навіть тоді, коли довкола темноЯ вірю, що все, заради чого ми тримаємось, починається з малого. З теплого слова, з віри у добро, з бажання зробити цей день трохи кращим - хоча б для когось. Бо саме це і є те життя, яке відбувається, поки ми плануємо щось більшеПросто дозволь собі сьогодні видихнути. Послухай тишу. Погладь кота. Напиши тому, за ким скучила. І повір - все інше встигнетьсяГарної неділіПроживи її по-справжньомуЗ теплом - Тепла голова 🤍