«Він загинув, так і не зрозумівши, що за життя був героєм»: Кременчук попрощався з Олександром Жуковим Сьогодні, 1 квітня, Кременчук провів в останню путь військовослужбовця, волонтера та побратима Олександра Жукова.Віктор, боєць 145-го Кременчуцького батальйону, розповів, що познайомився з Олександром під час війни, коли той ще займався волонтерством і приїздив допомагати військовим на Донбас. За його словами, допомога Олександра завжди була точною і своєчасною:🔴 «Я знаю багатьох людей, які допомагали, але його допомога завжди була точною і своєчасною. Я не знаю, де він знаходив на це сили, але він нам завжди допомагав».Ігор, позивний «Рама», боєць 58-ї бригади, каже, що Олександр не усвідомлював, ким був для інших:🔴 «Він загинув, так і не зрозумівши, що за життя він був героєм».За його словами, Олександр завжди рівнявся на видатних людей, але не усвідомлював, що й сам є видатним :🔴 «Я не знаю, як ми будемо без нього, бо його допомога була неоціненною».Олександр Жуков народився 16 січня 1989 року в селі Микільське Кіровоградської області. Навчався у Кременчуцькому ліцеї №25, згодом закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, працював у Кременчуці. У квітні 2025 року був призваний на військову службу, служив у званні матроса на посаді водія-електрика роти безпілотних наземних систем. Загинув 24 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Тарасівка Синельниківського району Дніпропетровської області.У Олександра залишилися дружина та донька.Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали воїна на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким Олександра Жукова.⏺ ФоторепортажТФ ⁃ 🚀 Підписатись ⁃ Надіслати новину/фото/відео ⁃ Реклама