12 років тому активісти з «Правого сектора», фани харківського «Металіста» та одеського «Чорноморця» і просто небайдужі громадяни об'єдналися заради боротьби із москальськими загарбниками за Nаше українське місто. Одеса для московитів завжди була важливим елементом пропаганди. Довгий час за нашим славетним містом закріплювалося вороже кліше, що «Одеса — русский город». Яке було яскраво порушене під стінами Будинку профспілок.Протистояння почалися у центрі міста із перших сутичок із проросійськими силами, які відкрили вогонь по демонстрації українських націоналістів, у результаті чого кілька людей отримали вогнепальні поранення. Незважаючи на це, дуже скоро це закінчилось коктейлями Молотова з нашого боку та загнанням любителів «малоросії» до Будинку профспілок, де їх і було оточено, що в результаті призвело до масштабної пожежі і до численних жертв серед тих, хто був всередині.  Цей день, 2 травня, коли «русского міра» не сталося в Одесі, коли українська Nація здобула важливу перемогу над необільшовицькою та лівою публікою і довела свою готовність боротись до кінця за свою землю та ідентичність. Для нас, теперішніх і майбутніх, найголовніше — згадувати тих, хто загинув у той день, надихатись їхнім чином та пам'ятати, що боротьба ще триває, ворог сильний і застосовуватиме всі можливі засоби, щоб знищити нас. Але те, що ворог може бути краще озброєний, може бути більш численний, не гарантує йому безсумнівний успіх, бо ми знаходимось на своїй землі, тому нам є за що боротись і що втрачати. Cлава Nації!   @teivazcrew / @teivazbrand