​​📌 ФОП, аутсорсинг і “нереальні операції”: позиція Верховного СудуУ цій справі податкова намагалася оскаржити витрати компанії на суму понад 100 млн грн, стверджуючи, що вони нібито безпідставні.✅ Що зазначала податкова служба:Контрагенти (ФОПи) працювали майже виключно з однією компанією;Деякі ФОПи припинили діяльність;Не вдавалося провести зустрічні звірки;Приміщення були недостатні для заявленої кількості працівників;Відсутні або некоректні форми №20-ОПП;Є сумніви щодо реального надання послуг.⚖ Що вирішив Верховний Суд:1. Формальні ознаки “ризиковості” контрагента не доводять нереальність операціїАналіз ФОПів нічого не доводить, якщо реально відбувався рух товарів, послуг чи коштів.2. Важливий зміст операції, а не статус контрагентаКомпанія обслуговує мільйони замовлень і має клієнтську базу у мільйони людей. Щомісяця обробляються сотні тисяч звернень: дзвінки, повідомлення, онлайн-замовлення, скарги, уточнення по доставці. Штатні працівники не могли б забезпечити таку роботу самостійно.3. Первинні документи та деталізація підтверджують операціїКомпанія надала:Акти виконаних робіт;Роздруківки замовлень із деталізацією;Дані по операторах, дзвінках і зверненнях;Аналітику щодо якості обслуговування.4. Недостатність ресурсів ФОПа — не вирок для компаніїСуд уточнив, що:Персонал може працювати за договорами ЦПХ;Функції можна передавати на аутсорсинг;Працівники можуть залучатися через аутстафінг;Обладнання та приміщення можуть бути в оренді або лізингу.5. Принцип індивідуальної відповідальностіНегативні податкові наслідки не покладаються на компанію, якщо вона:Не вносила недостовірні дані;Не знала про порушення контрагента;Не могла про них знати.6. Належна обачністьПлатник податків не несе наслідків, якщо він:Не вносив недостовірні дані;Не знав і не міг знати про порушення;Діяв розумно і обачно.Податкова має довести недобросовісність платника.⚖ Постанова Верховного Суду 17 березня 2026 року у справі №160/18728/24