"Шаурми дохуя"На сцені стоїть кіоск "ШАУРМА У АБУ", ледь тримається на стіні пожовкла картонна вивіска, біля кіоска юрмляться мудила у військових бушлатах. Всі голодні, всі на нервах.Раптом, захеканий мудило в броніку залітає на сцену, підстрибує і з розмаху врізається в кіоск.Мудило в балаклаві. Шо ти, сука, бігати не вмієш?Захеканий мудило (лежить на землі, очі вирячені, ротом хапає повітря). Там… там шаурми дохуя!Всі мудила. ДЕ?!Захеканий мудило. ТАМ! (Раптово помирає).Влітає інший мудило, вистрілює у повітря, розвертається і зникає.Мудило у бронежилеті (шуткує). Скорость охуєвающа.Всі тупо регочуть.Мудило в тактичних штанах (різко і впевнено). Там шаурми дохуя!Мудило в тактичних штанах зникає в напрямку, де, на його думку, дохуя шаурми.Мудило в бушлаті з авоською. Люда, шо ми стоїмо? Щас, знаєш, скільки долбойобів набіжить?!Мудило в бушлаті і Люда зникають. Вбігає п’ятеро величезних мудил, всі тягнуть мішки, напхані шаурмою, в зубах кожного — по здоровенному шматку. Вони плямкають, смакують, їхні обличчя світяться щастям.Один із мудил. Ето кайф, їбать, з соусом!Всі стоять, як прибиті.Мудило в балаклаві (раптово скаженіє). За мной!Натовп, спотикаючись, несеться за ним, чути страшенний рев, який переходить у жіночий вереск. Продавець висовується з кіоска і заздрісно дивиться їм услід.З того боку, де знаходиться шаурма, йдуть мудила. У них всі морди в соусі, в руках вони тримають носилки. На носилках лежить дохуя шаурми. Зверху, просто на лаваші, лежить ще один мудило, він блює шаурмою вниз.Продавець. Шо з нім такоє?Мудило. І з тобою таке буде, якщо дохуя шаурми з’їси.Здалеку чути ще одне дикє ревіння, мимо кіоска швидко проносяться нові орди любителів шаурми. Входять мудило в бушлаті і Люда, вони повзуть рачки, зігнувшись під вагою здобичі. В очах у них блаженство.Мудило в бушлаті. А я тобі казав, шо цей день настане, а ти не вірила!Люда. Якби знати, можно було б на тачці під’їхать. Я їбала, його так тягати!Входять три мудила, вони несуть мудила в тактичних штанах, вмурованого в шаурму.Мудило в тактичних штанах. Я всіх вас їбав, падлюки, сємєро на одного, фашисти грьобані!Мудила посміхаються.Один із мудил. Будеш пиздіти, ми тебе і голову в шаурму засунем.Продавець нервово потирає руки.З іншого боку кіоска вибігає агресивна старушка.Агресивна старушка. Шо сидиш, старий поц?!Продавець кидає на старушку зляканий погляд. Старушка втікає, махаючи палицею.Згинаючись під шаурмою, проходить підрозділ кухарів з польової кухні. За ними, із куском шаурми в зубах, повзе мудило в балаклаві. Одна нога в нього безпорадно волочиться по землі.Мудило в балаклаві. Дівчата, задирайте фартухи, шаурмадам! (Регоче).Одна з кухарок майстерно жбурляє здоровенний шмат шаурми йому в голову. Мудило в балаклаві іспускає здавлений звук і здихає.Входить дебела жінка з вусами, бородавками і цілою шаурмою під пахвою.Жінка. Арон, збирайся додому, сьогодні я тобі на вечерю гарненько розігрію шаурму. (Помічає труп мудила). Арон, хто це?Арон. Він помер. Дай йому шаурми, він її любив.Жінка відламує шматок шаурми і кладе в зуби мертвому мудилу. Арон виходить із кіоска, замотує двері на дріт. Замість ніг у нього маленький візок і два утюжки.Під’їжджає військова вантажівка. Вона абсолютно порожня і сіра. Арон і дебела жінка неквапливо йдуть до неї. Сідаючи в кузов, дебела жінка бере Арона під пахву і разом із ним та шаурмою зникає в тумані.Вантажівка, грюкаючи підвіскою, повільно їде вдалечінь під натхненні звуки "Стефанії" і віддалені крики любителів шаурми.Завіса.