Повідомлення telegram каналу - @tasogare_no_aji

Оябе Зен'ічіро: (小谷部全一郎, 1868-1941) – автор відомої праці "Чингісхан - це Йошіцуне" (成吉思汗ハ源義経也), яка була закінчена в 1924 р, та стала бестселером у період Тайшьо.
Як відомо, Мінамото-но Йошіцуне (1159-1189) є одним із найбільш популярних персонажів японської історії, героєм безлічі тогочасних казок та оповідань, молодшим братом засновника шьоґуната Камакура Мінамото-но Йорітомо, боротьба з яким закінчилася трагічною смертю Йошіцуне. Однак, за теорією, Йошіцуне зміг врятуватися за допомогою клану Фуджівара та втекти на північ до айну, потім на материк, й стати там Чингісханом.
Оябе Зен'ічіро в біографіях називають японським Робінзоном Крузо. Його теорія дуже добре пояснюється контекстом періодів Тайшьо та Шьова, коли в Японії все далі й далі поширювалися континентальні амбіції.
Оябе народився в родині кондитера клана Акіта (秋田), поступив в Університет Токіо, де вивчав англійську мову, культуру, математику та китаєзнавство.
З «континентальною теорією Йошіцуне» його познайомила нікому тоді не відома маленька книжечка авторства Суемацу Кенчьо: (1855-1920, 末松謙澄) - збірка легенд про Йошіцуне, де, ніби на основі легенд та інтерв’ю, зібраних на землях айну, розповідалася історія відомо героя.
Задля перевірки теорії, Оябе відправився до земель айну, культурою яких займався в той час. Він планував велику подорож на північ, через Сибір до США, де знаходився його батько, однак з острову Ітуруп був депортований до Японії в 1885 р.
В 1919 р, після подорожі в США з міста Кобе, на канадському вантажному судні, закінчення богословського факультету Університету Вашингтону та активною праці в якості лідеру комуністичного руху, Оябе відправляється працювати перекладачем японської армії в Маньчжурію, звідки втикає до Монголі.
Пройшовши шлях від Монголії до берегів Сиріру, в 1924 р. він завершує свою працю, яка стає бестселером на наступні 20 років.