«Ми шукаємо людину, щоб повернути її додому - живою або полеглою».Сьогодні у громаді відбулася особлива зустріч з родинами військовослужбовців, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.До громади завітали представники структур, які займаються питаннями пошуку, встановлення долі та захисту прав військовополонених і зниклих безвісти. Разом із родинами вони говорили про найболючіше - пошук і повернення.Під час зустрічі фахівці відверто розповіли про складність цієї роботи. Про щоденні запити ворогу щодо підтвердження перебування людей у полоні. Про пошукові групи, які працюють у надзвичайно небезпечних умовах, щоб вивезти тіла. Про тривалі експертизи, необхідні для встановлення особи загиблого. Про випадки, коли люди повертаються з полону, хоча раніше про них не було жодної офіційної інформації.Окремо наголосили на важливості критично ставитися до будь-яких повідомлень від ворога та не передавати невідомим особам інформацію, якою можуть скористатися проти України та наших захисників.Але найголовніше - родини почули, що пошук не припиняється. Навіть тоді, коли минають роки. Навіть тоді, коли є судові рішення чи бракує інформації. Робота триває постійно.Ця зустріч була не лише про відповіді на запитання. Вона була про повагу до людей, які живуть між надією і невідомістю. Кожного уважно вислухали, кожному намагалися допомогти розібратися саме у його ситуації.Для багатьох присутніх це була можливість почути правду від тих, хто щодня працює над пошуком наших захисників. Для родин найважчим є не лише саме очікування, а відчуття невизначеності. Коли вони бачать перед собою людей, які можуть пояснити процес, відповісти на питання і підтвердити, що пошук триває, це повертає довіру і дає сили не втрачати надію. Саме тому такі зустрічі мають величезне значення - вони не знімають біль, але допомагають людям не залишатися з ним наодинці.Такі зустрічі важливі й для всієї громади. Адже за кожним повідомленням про зниклого безвісти чи полоненого стоять батьки, дружини, чоловіки, діти. Люди, які щодня чекають на звістку. І наш обов'язок - бути поруч із ними.
Трохи більше року тому громада щиро раділа - ми відкрили інклюзивний дитячий майданчик. Особливе місце, де можуть гратися всі діти - і ті, хто бігає наввипередки, і ті, хто пересувається на колісних кріслах. Місце, створене з любов’ю, турботою і розумінням того, що кожна дитина заслуговує на радість.Сьогоднішній ранок на цьому майданчику виявився зовсім не радісним.Повикручувані шурупи з конструкцій. Позгинані перила. Поламані дошки та перекриття. Пошкоджені елементи, на які щодня спираються дитячі руки, ноги, інвалідні коляски. Те, що мало дарувати безпеку і щасливі емоції, хтось свідомо перетворив на небезпеку.І найбільше лякає навіть не сам факт руйнування.Лякає те, що якби це не було виявлено вчасно, вже сьогодні на цей майданчик могли прийти діти. Хтось міг стати на пошкоджену дошку, яка не витримала б ваги. Хтось міг спертися на перила, які втратили міцність. Хтось міг впасти, травмуватися, отримати серйозні ушкодження. І тоді мова йшла б уже не про зламане майно, а про дитяче здоров’я і безпеку.Важко зрозуміти, що має бути в голові людини, яка викручує кріплення з дитячих конструкцій. Яке задоволення можна отримати від того, щоб руйнувати місце, створене для дітей? Особливо для тих дітей, яким і без того доводиться долати більше труднощів, ніж іншим.Соромно не за зламані дошки. Їх можна замінити.Соромно за те, що в нашій громаді знаходяться люди, які здатні підняти руку на те, що створено для найменших. На те, що мало об’єднувати, а не ставати мішенню для безглуздого вандалізму.Ми обов’язково відновимо пошкоджене. Бо діти не повинні втрачати свій простір через чиюсь безвідповідальність.
У громаді зустріли ще одного Захисника, що повернувся з полонуНа Новий рік у 2023-му Сергій приїхав додому і приголомшив батьків рішенням: «Мамо, тату, я записався у військо». На материнські сльози він відповів «Мамо, я буду сидіти, ще один буде сидіти... і що тоді? Вони прийдуть сюди. Не плач, я все одно піду!» І його ніхто й не відмовляв, бо розуміли – все вже вирішено.Після навчання на кухаря та служби в Одесі Сергій поїхав працювати до Києва. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, він не зміг залишатися осторонь. Його старший брат уже воював, пройшовши школу АТО.15 квітня того ж року Сергій потрапив у полон. Для родини почалися два найважчі роки. Старший брат взяв на себе пошуки: моніторив списки, випитував звільнених хлопців, шукав контакти посадовців. Мамина віра весь цей час була непохитною, але особливою. Коли в Києві садили сакури на честь полонених і пропонували встановити табличку з іменем сина, пані Валентина відмовилася. Для неї це було схоже на пам'ятник живій дитині, а вона знала - він живий і повернеться.Сергій повернувся 5 березня, після майже двох років неволі. Перша зустріч у Трускавці була настільки емоційною, що мама просто знепритомніла від хвилювання. У полоні Сергій отримав поранення - рашисти прострелили йому ноги через «неправильну відповідь». Кістки були роздроблені, і хоча в полоні їх якось зібрали, нога досі болить при ходьбі.Сергій адаптується до вільного життя. Але його людська вдача залишається непохитною - він такий, як і раніше - непосидючий, активний, готовий віддати останнє друзям.Пані Валентина ставиться до Сергія з неймовірною ніжністю, називаючи його своїм «мізинчиком» (найменшою дитиною). Вона помічає кожну дрібницю: як він трохи набрав вагу в госпіталі, як йому не підходить старий одяг, бо він «виріс» із нього. Вона бачить, що син, попри поранення, знову рветься до друзів і обов'язків, і понад усе боїться знову боїться почути його кардинальне рішення.Сьогодні Сергій вдома. Він обіймає маму, а вона чує його ніжне і добре: «Мамо, не плач». Їхня історія - це історія про те, що навіть після найтемнішої ночі і двох років полону, любов матері і стійкість захисника здатні повернути людину до життя.Радіємо поверненню Сергія, дякуємо йому за те, що витримав, вистояв і повернувся. Дякуємо за захист!У нашому Місці Надії (місці зустрічі під липкою) тепер з’явився ще один дзвіночок замість стрічечки.Хлопці повертаються! Чекаємо всіх інших - хай доля вистеляє кожному пряму дорогу додому!
Шановні жителі громади!Повідомляємо, що наразі через управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Таращанської міської ради доступні 372 адміністративні послуги, якими ви можете скористатися, звернувшись до управління.Основні категорії:- «Реєстрація та облік» - 89 послуг;- «Професійна діяльність, охорона праці та промислова безпека» - 3 послуги;- «Земельні питання» - 55 послуг;- «Містобудування, благоустрій та архітектурна діяльність» - 51 послуга;- «Екологічний контроль та природокористування» - 7 послуг;- «Харчові продукти, корми, ветеринарна медицина» - 9 послуг;- «Охорона культурної спадщини» - 5 послуг;- «Пенсійне забезпечення» - 16 послуг;- «Ветерани війни та члени їх родин» - 25 послуг; - «Соціальний захист та підтримка» - 102 послуги;- «Податкові питання» - 2 послуги;- «Надання послуг через портал Дія» - 8 послуг.🔗 Більше інформації за посиланням: https://tarashchamr.gov.ua/.Для додаткової інформації та консультацій звертайтеся до управління «Центр надання адміністративних послуг».📍Адреса: місто Тараща, вулиця Шевченка,5/1Графік роботи:Понеділок-четвер: 08:00-17:00П’ятниця: 08:00-15:45Обідня перерва: 12:00-12:45Вихідні: субота та неділяТелефон: (04566) 51085
Молодь Таращанської громади - серед тих, хто формує молодіжну політику Київщини!5-6 червня члени робочої групи з утворення Молодіжної ради при Таращанській міській раді взяли участь у заході «Палата регіональних Молодіжних Конгресів. Участь молоді. Київщина».Ця подія стала платформою для спілкування, обміну досвідом та спільного напрацювання ідей, які допоможуть зробити громади більш відкритими до молоді. Разом з активними представниками Київщини працювали над розробкою ініціатив щодо залучення молодих людей до процесів прийняття рішень, розвитку молодіжних просторів та створення можливостей для самореалізації молоді у своїх громадах.Під час відкритого діалогу з головою Київської обласної державної адміністрації Миколою Калашником та представниками обласної влади молодь мала можливість озвучити актуальні питання молодіжного середовища та обговорити механізми ефективної взаємодії молоді й влади.Для команди нашої громади участь у такому заході стала можливістю долучитися до важливого діалогу, отримати нові знання, обмінятися ідеями з представниками інших громад, перейняти успішні практики молодіжної участі та здобути цінний досвід, який стане у нагоді під час створення Молодіжної ради Таращанської міської територіальної громади.Крок за кроком створюємо простір, у якому голос молоді звучить впевнено, а її ідеї стають основою позитивних змін у громаді.
Хто такий староста в нашій громаді?Це людина, чий телефон увімкнений 24/7. Вона є тим самим містком, який єднає мешканців на місцях із великою владою.Сьогодні команда старост Таращанської громади взяла участь у першому Форумі старост разом із представниками Верховної Ради, Мінцифри та обласного керівництва. Головна мета зустрічі проста, але життєво важлива: зробити так, щоб голос кожного, навіть найменшого села, був почутий, а люди не відчували себе відрізаними від центру.На форумі відверто й бурхливо обговорювали все, чим щодня живуть наші округи. Ділимося найважливішим:Війна, тил та безпека - Волонтерський фронт: Війну виграє весь народ. Наші старости щодня об'єднують людей для допомоги ЗСУ. Села перетворилися на міцні волонтерські осередки, де майже кожен двір має своє «завдання». - Алгоритми безпеки: Обговорили про важливість безпекових планів на випадок критичних ситуацій та механізми взаємодопомоги між старостатами. - Глибоке коріння: Історики на форумі провели цікаву паралель - виявляється, під час Першої світової війни українські старости виконували точно такі ж завдання, як і зараз: захищали свої громади, допомагали жителям та війську.Цифрова держава в кожному селі - Доступність послуг: Старостат має стати точкою, де людина може отримати будь-яку державну послугу на місці, без поїздок до центру. - Цифрова грамотність: Держава пропонує багато сервісів, але людям часто бракує інформації. Старости вчаться самі й допомагають мешканцям опановувати цифрові інструменти. - Технологічні запити: Від оцифрування старих документів до створення цифрових баз, впровадження систем термінового оповіщення та відеоспостереження. - Проєкт «Є.Думка»: Крута новинка, яку презентували на заході. Це можливість для кожного жителя через Дію подати пропозицію для громади та зібрати голоси для її розгляду.Гроші, бюджети та болючі питання - Вплив на фінанси: Одне з найгарячіших питань - як дати старостам реальну можливість впливати на формування бюджету громади, а місцевих депутатів змусити активніше захищати інтереси сіл. - Підтримка області: Київська облрада готова схвалити спеціальну Програму підтримки старостинських округів, що відкриє нові можливості для залучення коштів. Також говорили про розвиток індустріальних парків (в області їх уже 17). - Гострі кути: Бурхливо обговорювали проблеми, які турбують людей тут і зараз: несправедливе нарахування земельного податку для пільгових категорій за 2025 рік, умови отримання кредитів під сонячні панелі та складні питання співпраці з ДТЕК.Гордість громади!Надзвичайно приємно, що за свою відповідальність та вміння знаходити рішення у найскладніших умовах староста Степківського старостинського округу Віктор Омельяненко отримав Подяку від Всеукраїнського об’єднання старост! Щиро вітаємо!Працюємо далі, захищаємо своє, розвиваємо рідну громаду та тримаємо стрій! 🇺🇦
✨ Люди Таращанської громади, які надихають ✨Цей кейс підготували школярі Салиської гімназії, і він присвячений Олександру Якубовичу - людині, яка зуміла піднятися після найважчих випробувань. Чому саме він? Історія Олександра вразила підлітків силою духу та вірністю сімейним цінностям. Гімназисти побачили шлях чоловіка, який важливу частину життя провів серед аромату свіжої деревини на батьківській пилорамі, а з початком повномасштабного вторгнення разом із батьком став на захист України. Найбільше учнів зворушило те, що після загибелі батька на війні Олександр повернувся до сімейної справи і почав розвивати справу далі.Історія Олександра Якубовича вчить підлітків, що робота може стати не лише обов’язком, а й способом триматися, вірити в перемогу та йти вперед. Його приклад доводить: успіх у професії - це часто про продовження справи поколінь та високу персональну відповідальність перед своєю родиною і громадою.Відзнятий дітьми відеосюжет стає частиною навчального курсу з профорієнтації для учнів 8-9 класів нашої громади, який реалізується в межах національного пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків Швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні.🎥 Відеосюжет доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=jGAunjLWaaA
✨ Люди Таращанської громади, які надихають ✨Цей кейс підготували учні Ківшоватського опорного ліцею, і їхній герой - Петро Іванович Бойко. Чому саме він? Підлітків вразило те, як в одній людині можуть гармонійно поєднуватися талановитий педагог, мудрий наставник та глибокий поет. Петро Іванович присвятив усе своє життя школі, ставши для багатьох поколінь не просто вчителем, а справжнім порадником.Він передає учням не лише знання, а й фундаментальні життєві цінності. Є автором поетичної збірки «Спадок», що складається з чотирьох книг. Його вірші щирі, глибокі та пронизані любов'ю до рідної землі та пам'яттю про коріння роду. Його поезія живе у піснях, які звучать для українських воїнів, додаючи їм сили, віри та відчуття підтримки з дому.Історія Петра Івановича Бойка вчить підлітків, що професія вчителя - це справжня місія та шлях служіння людям. Його приклад показує, як можна поєднувати професійну діяльність із творчістю, зберігаючи при цьому вірність своїм ідеалам та рідній громаді. Він доводить, що слово вчителя та поета може бути потужною підтримкою для цілої країни у складні часи. Школярі Ківшоватського ліцею пишаються своїм наставником і переконані: досвід такої людини надихає молодь бути гідними громадянами та шукати власну «сродну працю», яка приноситиме користь іншим.Відзнятий дітьми відеосюжет стає частиною навчального курсу з профорієнтації для учнів 8-9 класів нашої громади, який реалізується в межах національного пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків Швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні.
Квітнення сили та душевний спокій: у Центрі життєстійкості Таращанської громади відбулася особлива зустріч клубу «Чарівні панянки».Після святкування величного Дня Трійці простір Центру знову зібрав коло чарівних панянок, щоб продовжити традиції очищення, оновлення та наповнення життєвою енергією. Присутні пройшли шлях повного психоемоційного перезавантаження:- «Подих Трав»: за допомогою лагідних дихальних вправ вчилися стабілізувати серцевий ритм, відпускати стрес та повертатися в стан безпеки. - Проективний тест «Мій внутрішній сад»: через образи квітучої червневої природи дбайливо дослідили свій емоційний стан, знайшли приховані джерела сили та внутрішні опори.- Біосугестивна терапія: під м'який супровід фахівця та звуки природи занурилися в стан глибокого ментального відпочинку, заспокоїли думки й відчули міцну підтримку свого роду. - «Троїцький віночок моєї душі»: на завершення кожна учасниця створила свій арт-терапевтичний малюнок-оберіг.Завершилася зустріч теплим чаюванням та щирими розмовами.
3 червня в приміщенні Таращанської міської бібліотеки-філії для дітей відбувся професійний майданчик «Літній дозвіллєвий простір: досвід, творчість, партнерство» для працівників сільських бібліотек-філій Таращанської громади, присвячений організації змістовного та цікавого дозвілля дітей у літній період.Директор КЗ ТМР «Таращанська Публічна бібліотека» Оксана Ратушна ознайомила присутніх із Положенням про роботу дитячого літнього творчого простору у закладах культури Таращанської громади.Про основні завдання та ключові напрямки роботи влітку розповіла завідувачка Таращанської міської бібліотеки-філії для дітей Ольга Нечипоренко.На різноманітності рухливих ігор та розваг, які можна проводити з дітьми як на свіжому повітрі, так і в приміщенні закладу, зосередила увагу колег завідувачка оргаізаційно-методичним відділом Ірина Мовчан.Отримані знання, ідеї та практичні напрацювання стануть у нагоді бібліотекарям у створенні цікавого, змістовного та безпечного літнього дозвілля для дітей громади.
TGLIST.COM.UA
