«2022 рік змінив моє життя докорінно. Україна — моя домівка, тут живе моя дружина й діти. Тим паче моє коріння сягає козацького роду, тому, як і наші пращури, відстоюю незалежність зі зброєю в руках», — каже бойовий медик із позивним Самсон.Він — корінний чернігівець. У мирному житті пробував себе в різних професіях: виступав як конний каскадер, працював приватним підприємцем і був помічником автомаляра. «Якщо поглянути на моє колишнє життя, важко уявити мене в армії — але це поєднання ще раз доводить: за потрібної мотивації ти здатен на великі речі», — додає він.Спочатку Самсон служив снайпером. Після поранення на Херсонському напрямку довелося змінити спеціальність — він поїхав до Великої Британії, щоб опанувати фах бойового медика. «Зустрічав хлопців з позицій, проводжав на позиції. Робив усе, аби побратими залишалися живими», — каже Самсон. Як медик він працював на Запорізькому та Донецькому напрямках.У 2024 році Самсон перейшов до навчального центру і став інструктором із тактичної медицини. Протримався там недовго — прагнув повернутись у бойовий підрозділ. «Чесно кажучи, не витримав тилової служби — можна сказати що втік до рідної для чернігівців 1-ї окремої важкої механізованої Сіверської бригади. Тепер я знову відчуваю себе “живим”: з радістю повернувся на посаду головного медика роти в батальйоні безпілотних систем. Разом із хлопцями — до перемоги», — говорить він.За мужність і відданість службі Самсона відзначили Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».А він, попри все, продовжує свою справу — рятувати, підтримувати, бути поруч із тими, хто щодня тримає оборону. 🇺🇦