- Вже оплачена. Збирайте валізи. Плануйте відпочинок. Бо там дуже смачно!! І для полуниці беріть окрему тарілку і посміхайтесь, а вам будуть накладати і накладати ці неймовірно соковиті плоди..- Боже мій, я вже й забула як це - відпочивати...- А ще там богічна кава. І можна пити її під в'язаними крючком парасолями - і це окремий кайф! А на сніданок просіть щоб вам приносили полуничний і манговий фреш. І на обід теж. Він такий смачний.- Я мабуть попала в казку... Я ще не можу повірити, що я не сплю... - каже клієнтка і телефонує сину дякувати за все. Бо це він з родиною придумав такий неймовірний подарунок для своїх батьків. Пишу іншій туристці, що виліт перенесли на раніше. І нажаль вона не встигне поплавати зранку. Вона трішки розстроєна. Каже, що хотіла б лишитись в Єгипті ще на місяць. Згадую як вмовляла її не відміняти тур і їхати.. І посміхаюсь - я радію, що вона відновилась і закохалась в цю країну. Але їхати боялась. Бо їй здавалось, що шлях до Кишиневу надто важкий. Я рахую і бронюю тури в Болгарію, Грецію, Чорногорію, Італію, Хорватію, Іспанію та інш. Клієнти питають:- Якщо закінчиться війна чи перенесуть рейси з Кишиневу до Борисполя? Я думаю, що люди надто позитивні в нас. А може це така захисна реакція - думати про хороше. Сподіваюсь їх мозок не спаплюжений зе-марафоном. Я теж їм полуницю - мені подарувала моя подруга Іра. Разом з квітами і вітамінами. Полуниця пахне щастям і пристрастю. Коли починається вечір так хочеться щастя і пристрасті...  і лише добрих новин. Але в мене лише полуниця. Що теж не мало. Я раніше не їла полуницю з холодильника.. Їла з грядочки.. Інколи помиту під краном чи прямо таку, з крихітками землі.. Їла теплу, з базару. Ароматну і красиву "один в один"... А зараз їм з холодильника. І це теж смачно. І зуби приємно відкушують солодкі і ароматні шматочки... І я намагаюсь забути хоч на хвилину, те про що думаю сьогодні. Про що гірко плачу.. І не можу розповісти.. Не маю права.. Бережіть дітей. Балуйте.. Любіть. Дякуйте за кожен вчинок, день, мить. Вони наша "безумовна любов"! Навіть, якщо це діти наших друзів.. Якби ж можна було захистити всіх кого любиш.. Якби ж можна було прожити довге життя в багатій, квітучій, щасливій Україні в щасті і радості, лише з гарними новинами і подіями щодня! Помоліться за Павла - золота дитина. Життя несправедливе. Якби не було немитих - ми б жили довше. Наші б діти і друзі не гинули. Наші батьки б так швидко не старіли, не хворіли і трималися б! Ми б не стояли перед вибором: нова сукня чи донат. І не обирали б донат, бо сукні почекають до Перемоги.. Колись.. Можливо.. Якщо виживемо... Коли ти щасливий - в тобі так багато емоцій і слів. Коли навпаки.. лікуєшся мовчанням... В нас зараз скажені гойдалки, де кожен день приносить неймовірний біль і сльози радості... Вчені кажуть, що таких як ми більше немає в світі. Може й так... Ми повинні вижити для щастя і ПОМСТИ! Тихої ночі.#Дубровська 04.04.2026 Київ