Я розповідала вам, у мене проблеми з довірою. Не тому, що мене хтось там кинув чи намахав. Навпаки мені неймовірно щастить на добрих і класних людей. Але в мене глобальні проблеми з довірою. І я все перевіряю. І це інколи добре для інших, наприклад для моїх клієнтів. Але і не дуже добре, для тих, хто хоче стати ближче, але вимушений пройти певний чекап, інколи навіть не розуміючи цього. Найбільше я не довіряю нашій зеленій владі, яка примудряється настільки бути зашкварною, що ти думаєш мимоволі: вони тупі чи безстрашні? Бо так ризикувати і робити все задля допомоги ворогу, коли країна бореться з окупантом... Ну не знаю, мені здається таких грошей в світі навіть немає, щоб заради них так ризикувати... Або вони всі надто дешево коштують - ці зелені зрадники. І роблять це за малу ціну. Що тупо. Звісно вони не тупі. І дійсно збагатились на цій війні і смертях українців. Класно до зради їх підготував КВН на росії. Правильні наративи вклали в голови і рот. Навчили як з нуля ставати одиницями. Знецінювати честь і гідність, подвиги, звитягу, сміливість. Нарощувати ницість, підлість, очікування реваншу ворогів. Знаєте скільки разів я пожалкувала за останні дні, що Миколайчику не замовила боксерські перчатки? Здається вони мені прямо потрібні, бо надто часто останнім часом я чую в Києві від різних людей:- Думаю війна в 2026 нарешті закінчиться. Наші підпишуть капітуляцію, відкриють кордони і все буде офігенно. Я не люблю біль. Тому мені потрібні боксерські рукавички. Бо пальці в мене не звикли до зустрічі з тупИмИ мордяками. І потім болять довго і приходиться прикладати холодне і масажувати їх зі знеболювальними кремчиками.. От уявіть: гуляєте ви по Києву, а дівчатка ходять в гарних пальтечках і шубках, а збоку на поясі висять боксерські рукавички. Красиво? І дієво. Тільки чуєте подібне і - не жаль! Це і тренування, і настрій, і лагідна українізація - все одразу. І все менше буде подібних заяв. До речі так дивно.. Я ще нікому не розповідала про це, але алгоритми реклами навчились читати наші думки. І останні тижні мені показують всілякі груші для боксу - маленькі і великі. На присосках настінні і напольні, з керуванням висоти зросту і т.д. І навіть для подорожей!!! Уявіть собі:Прилітаю я в аеропорт і там перевіряють багаж. Дивляться на екрані, що хто везе. От цей пузанчик з Німеччини тягне віскарь (чи що там вони п'ють суттєве алкогольне?), а ця фрау з Нідерландів балується кексіками, а ця жіночка везе аж 2 вібратори - собі і подружці,а оця білявка боксерські рукавички і невелику грушу на присосках... Навіть сон сьогодні приснився, що я в Єгипті, чомусь на ранковій пробіжці в лосінах і коротенькій яскравій маєчці біжу біля моря, волосся підібране стрічкою і раптом чую:- славаразії! - голосно так від неприємного чувака з перегаром. І я так швиденько, як буває лише уві сні, роблю СИЛЬНИЙ хук в лобік і питаю на його орчій мові:- Что? Але відповіді не буде )) А швидкість була така блискавична, що навіть камери не зафіксували чо він впав і вдарився об камінчик. Страхова не лікує п'яних. А вони іншими не бувають на морі.- Мінус один.. - біжу далі і співаю я. А потім малюю біленьким лаком для нігтів крихітну зірочку на боксерській рукавичці. На правій вже багато. А на лівій - лише дві.- Дурне спить - дурне й сниться! - казала в дитинстві мені бабуся. А я вважала, що бачу просто геніальні сни і не погоджувалась з її твердженнями. Взагалі мені пощастило не звертати увагу на думки про мене інших людей. Ну тобто ні, не так. Я якось з дитинства вміла обирати в що вірити і чути. І якщо людина казала про мене щось погане я просто думала, що воно несповна розуму (уявіть цю самовпевненість). А якщо щось хороше, то приймала теж, лише, якщо відчувала, що це справді про мене, що я заслужила ці слова. Що це не просто лестощі, яких я не люблю, бо одразу відчуваю брехню.