Жований Кріт

Розповім, як нещодавно займався волонтерським збором грошей (щось типу звіту). Отже, товаришу, котрий вивчився на снайпера і служить в львівському ТРО, треба було глушник і приціл. Порівняли ціни, виявилось, що приціл вигідніше брати в Польщі (доставити мали знайомі товариша). Визначили потрібну суму, і я написав пост в соцмережах. Створив "банку" на цю потребу в монобанку. За кілька днів зібралось чверть потрібної суми. Ще понагадував знайомим особисто, розкидав по різним чатам, в яких я тусуюсь. А через півтори тижні вся сума зібралась - хтось кинув досить великі гроші на цю банку. Закрив банку, перекинув гроші на карту людині в Польщі. Думаю, все, тепер уже нічого не треба робити. Але йому карту (українського банку) тут же якось обмежили для купівель, чи може ліміт якийсь вичерпався, коротше, не виходило купити, перекинули назад мені. А я спробував купити із своєї карти. Таки вдалось. Залишок витратили на глушник, уже тут в українському шопі. Ще лишалось кілька сотень гривень, за них, доклавши своїх грошей, товариш-снайпер (маючи там ще знижку якусь на 10 відсотків) купив два магазини для набоїв. Через певний час приціл доставили в Україну, і все це уже зараз в зборі і використовується (поки на полігоні тренувальному...) Ну що ж, яка-не-яка користь і від мене тепер є, можливо ще для якихось знайомих на військові потреби збиратиму. Фінансові звіти писати за якимось шаблоном не вмію, ну але думаю що не запідозрите мене в підступному шахрайському шахрайстві. Організовувати ось такі штуки, як виявилось, не дуже складно і доступно будь-якому користувачеві соцмереж (не зовсім соціофобу). До речі, ось цей збір - це більше, ніж я назбирав особисто собі на пиво під час останньої великої велоподорожі до Португалії. Що в принципі логічно - потреби української оборони важливіші, ніж потреби пивної залежності одного окремого мандрівника. Але це вже інша історія :).