Джерело
Сила Слова | Ловила себе на саморефлексії. От розкажу і спати підуОт хто зі мною да...
245 Охват/переглядів
2026-10-06 21:20
Повідомлення №1263
Ловила себе на саморефлексії. От розкажу і спати піду
От хто зі мною давно, знає що у мене є моя фея - психологиня Алла Пилипюк. Жінка, в якої двічі була в житті на розстановці і кожного разу вона щось підсвічувала, що міняло моє життя
Це не реклама, слухайте історію 😀
Так от. Років 9-10 тому я була в неї перший раз. Я якраз недавно тоді заміж вийшла. Чи збиралась ще мабуть. І паралельно активно вирішувала задачі мами. У неї з вітчимом тоді не дуже клеїлося - я "рішала праблєми" і все таке.
І тоді вона вперше прошибла мене інсайтом
По-перше, що мамі нема мотивації будувати здорові стосунки чи вирішувати свої проблеми, бо я після смерті тата зайняла в її житті роль чоловіка. А кращого чоловіка як я (що піклується і мозок не виносить) вона не знайде. А по-друге, у мене будується власна сімʼя. Але не можна двома ногами стояти в майбутньому і минулому. Або я витрачаю сили на мамині проблеми і від цього обділена нова сімʼя, або я обираю майбутнє і фоново допомагаю мамі, але не ставлю це топовим пріоритетом.
До речі, було це складно. Але мама стала самостійна і життя її покращилось. Вона прям пишалась всим що вирішила сама.
А вдруге я була у Алли у січні цього року. Тоді у мене було десь 700 читачів телеграм. 500-600 в інстаграм. І йшла я з питанням масштабування. Цікаво до речі))
І я колись частково згадувала... Вона сказала. що у мене особливість. Я можу бачити в людині найсвітліше. І своїм поглядом, ставленням, захопленням буквально освітлюю простір біля цієї людини.
Але я дуже закрита. І проявляю цю особливість на дуууууууууууууууууууууууууже вузьку кількість людей))))
Тобто через страх що мене зламають, розібʼють, образять я не пускаю людей глибоко і тримаюсь як рак-самітник. Навіть коли в розмові розкриваюся, через 10 хвилин закриваюся знов.
А ці 10 місяців для мене стали такими трансформаційними! Боже правий
Я ще ніколи не відчувала такої вдячності людям і світу. В моєму житті надзвичайно велика кількість геніальних гідних людей, з якими і безпечно, і приємно, і затишно.
Я ще не готова ділитися надто особистими моментами з минулого, наприклад. Але в теперішньому в мене оця мушля ніколи не закривається.
А все ж почалося з вас, мої телеграм-друзі. Моя телеграм-сімʼя.
Це ви мене розтоплювали і мотивували розкриватися.
Обожнюю вас
От хто зі мною давно, знає що у мене є моя фея - психологиня Алла Пилипюк. Жінка, в якої двічі була в житті на розстановці і кожного разу вона щось підсвічувала, що міняло моє життя
Це не реклама, слухайте історію 😀
Так от. Років 9-10 тому я була в неї перший раз. Я якраз недавно тоді заміж вийшла. Чи збиралась ще мабуть. І паралельно активно вирішувала задачі мами. У неї з вітчимом тоді не дуже клеїлося - я "рішала праблєми" і все таке.
І тоді вона вперше прошибла мене інсайтом
По-перше, що мамі нема мотивації будувати здорові стосунки чи вирішувати свої проблеми, бо я після смерті тата зайняла в її житті роль чоловіка. А кращого чоловіка як я (що піклується і мозок не виносить) вона не знайде. А по-друге, у мене будується власна сімʼя. Але не можна двома ногами стояти в майбутньому і минулому. Або я витрачаю сили на мамині проблеми і від цього обділена нова сімʼя, або я обираю майбутнє і фоново допомагаю мамі, але не ставлю це топовим пріоритетом.
До речі, було це складно. Але мама стала самостійна і життя її покращилось. Вона прям пишалась всим що вирішила сама.
А вдруге я була у Алли у січні цього року. Тоді у мене було десь 700 читачів телеграм. 500-600 в інстаграм. І йшла я з питанням масштабування. Цікаво до речі))
І я колись частково згадувала... Вона сказала. що у мене особливість. Я можу бачити в людині найсвітліше. І своїм поглядом, ставленням, захопленням буквально освітлюю простір біля цієї людини.
Але я дуже закрита. І проявляю цю особливість на дуууууууууууууууууууууууууже вузьку кількість людей))))
Тобто через страх що мене зламають, розібʼють, образять я не пускаю людей глибоко і тримаюсь як рак-самітник. Навіть коли в розмові розкриваюся, через 10 хвилин закриваюся знов.
А ці 10 місяців для мене стали такими трансформаційними! Боже правий
Я ще ніколи не відчувала такої вдячності людям і світу. В моєму житті надзвичайно велика кількість геніальних гідних людей, з якими і безпечно, і приємно, і затишно.
Я ще не готова ділитися надто особистими моментами з минулого, наприклад. Але в теперішньому в мене оця мушля ніколи не закривається.
А все ж почалося з вас, мої телеграм-друзі. Моя телеграм-сімʼя.
Це ви мене розтоплювали і мотивували розкриватися.
Обожнюю вас