Доброта - це форма егоїзму

Отак от 😁

Коли ми «добрі», бо хочемо бути хорошими в очах інших або просто щоб нас не чіпали — це непогана гра у зручність, виправдана совістю. Ми «підіймаємо ручки» вгору, демонструючи свою м’якість, і чекаємо на схвалення. Але в той момент, коли ця доброта перетворюється на силу — у вас починає летіти каміння. І злих людей, і добрих хто розчарувався в доброті або боїться бути сильним. Так от. Справжня доброта народжується тоді, коли ви ЗАРАДИ КОГОСЬ ЧИ ЧОГОСЬ вирішуєте не «підіймати ручки» в знак здачі, а тримати удар.
✨

Це вибір цілі: Коли ви витримуєте потік каміння не тому, що ви «терпила», а тому, що ви знаєте, навіщо ви це робите. Ви захищаєте свою справу, своїх людей або свої принципи.✨

Це прояв витримки (grit): Як доводять дослідження, справжня сила не в агресії, а у вмінні продовжувати рух, коли в тебе летить усе підряд. ✨

Це антикрихкість: Ви стаєте «добрими і сильними». Ви не ламаєтеся, бо ваша доброта більше не є слабкістю. Це ваш маяк, заради чого ви боретесь. Бути просто добрим — це розкіш, яку дозволяють собі ті, хто ще не зустрічав реальних випробувань. А от бути добрим і сильним — це вибір. Вибір триматися, коли світ намагається вас збити з ніг, і залишитися при цьому людиною. Кому не дослала посилання на лекцію, відправлю в дірект. І гарного всім дня!