Незвична тема сьогодні буде. Розкажу про співпадіння)

Коли народилася моя двійня, ми інтуїтивно придумали одній ім'я Аліса. А іншій не могли. І тиждень у нас були Аліса і Неаліса😁 Пізніше ми в шоці дізналися, що то був день святої Каліси (Аліси). При цьому ми ніколи не моніторили днів янголів і ім'я обрали з голови. А вчора ми говорили вдома — і я така: "А цікаво коли в Маріанни день янгола". Заходжу в інтернет, а він — вчора (Маріанна з каналу нашого, якщо ти читаєш це — вітаю✨). За старим календарем вчора, за новим в березні. І це не той випадок, коли щотижня день Анни як у мене. Це реально один день на рік. Проходить кілька годин — ми говоримо з чоловіком про інвестування, згадую, що мій знайомий, дуже крутий підприємець, запускатиме скоро останній потік курсу гарного. Неясно коли. Потім в стартап масштабний переходить. І чоловік такий: "Може пройти якщо не пізно ?"

Я пишу Олексію, а він: "Так, додам чоловіка в потік" Додають в чат — а курс стартує завтра. Тобто сьогодні. Останній. Групова робота, наставник. Тобто записи не купиш. І я піймала себе на думці, що в мене в житті буває, що інтуїція прям з ноги двері відкриває. А буває так тяжко все йде — наче брилу штовхаєш. А в чому різниця? І знайшла її. Коли я дороблюю все що не доробила і фокусуюсь на справах і цілях, можливості летять. А щойно переходжу на "всесвіт покаже, буду в потоці" — всесвіт потоки перекриває і дає сигнал "ворк бітч"😁

Парадокс. Але може вам корисно буде