Нашо нам ментори, наставники, вчителі і т.д.?Щоб не погоджуватися з ними і рости 😁 Цікаву річ прочитала.Якщо батьки не є для нас авторитетом, то, дорослішаючи, ми не зможемо пройти одну з найважливіших стадій — підлітковий бунт, у процесі якого відкидаємо батьківські ідеї та відкриваємо власну унікальність. Без учителів та інших наставників, яких ми поважаємо, втрачається можливість вчитися на їхньому досвіді, вбирати їхню мудрість і часом навіть прагнути перевершити їх, висуваючи нові й кращі ідеї.Тобто якщо ми думаємо "я і так все знаю", не приймаємо авторитети, то будемо все життя шукати себе.І не знайдемо.Бо істина приходить коли "приміряєш" знання, ідеї. І наче щось підходить (тепліше, гріє серце). А шось тисне. І там де тисне, проявляється наше "я"Якщо не починати міряти, то ніколи не дізнаємося що з нами працює, а що ні.Отак отТому якщо ви мене любите, а потім зненавидите, то значить дітки виросли і летять з гнізда. Набиратиму нових 😂То жарт. І сподівають ми житимем разом десятиліттями і неприйняття буде мінімальним.Люблю вас