​​«Ловець повітряних зміїв»: брехня, що передається у спадок Роман Халеда Госсейні — не про повітряних зміїв. Він про те, як один боягузливий вчинок у дитинстві визначає все подальше життя. Амір спостерігає, як його друга ґвалтують, і не втручається. Потім підставляє друга, щоб той поїхав. І ховає цю провину за океаном. Через чверть століття Амір дізнається: Гассан — його зведений брат. Їхній спільний батько — баба, грізний пуштун, який навчав сина, що єдиний гріх — крадіжка. А сам украв у Гассана право знати батька, в Алі — честь, в Аміра — правду. Баба любив обох синів, але визнати хазарейця сином не міг — суспільство не прощає. Тому він таємно дбав про Гассана, але ніколи не казав правди. Книга показує: брехня батька стає тягарем сина. Амір рятує Гассанового сина Сограба з Афганістану, б’ється з кривдником, ламає ребра й щелепу — але вперше відчуває спокій. Не тому, що виправив минуле, а тому, що перестав тікати. Спокута — це не героїчний вчинок. Це щоденний вибір бути добрим, навіть коли здається, що ти цього не заслуговуєш. @ohliad @svitohliad @enfol