​​Розстріли, облога сіл і шантаж рідними: мобілізація в УНР понад сто років тому

Весна 1920-го. Село Феліціанівка на Вінниччині відмовляється віддавати чоловіків до війська УНР. Відповідь влади – облога, попередження і кілька десятків пострілів. Загинув один, а ввечері вже півсотні селян з’явилися на збірний пункт. Дослідник Роман Ляскович нагадує: селяни не поспішали воювати за державу. Причини – не лише весняні роботи, а й недовіра до уряду Петлюри та союз із поляками. Брак компромісу між владою і громадами штовхав усіх у прірву, попереду – колективізація й Голодомори. Армія УНР страждала від нестачі старшин, дисципліни й озброєння. Доброволець Хома Рябокінь писав: «У нас не було армії… Те, що ми мали, було сире, не підготоване». І все ж дивом українці зуміли підняти націю, яка спала три століття. Минуле показує: навіть у боротьбі за свободу внутрішні розколи та втома суспільства можуть виявитися сильнішими за ворога.@svitohliad — думати ширше й відчувати гостріше@ohliad — огляд аналітики