"Я не можу, сумую за ним. Не віриться мені. Номер сина напам'ять знала. Все хочеться мені подзвонити. Як згадаю, як говорили: "Синок, який борщ варить? Із куркою чи качкою?". Він: "Ма, та байдуже". Кажу: "А з чим, із капустою чи з щавлем?". А він: "Зі щавлем". Я коли згадаю, я не можу ні той борщ, нічого…" Лишалася одна у прифронтовому селі, мешкала в літній кухні без світла й зв'язку. 69-річна жителька Новокриворіжжя Донецької області Алла Коляда — мати загиблого під час обстрілу гірничого рятувальника Віталія Коляди. Життя її молодшого сина забрав удар російської армії по Добропіллю в ніч з 7 на 8 березня 2025 року. Старший син жінки помер від хвороби за 40 днів до смерті молодшого. Могили синів та чоловіка, якого не стало трохи більш як рік тому, зізнається, і тримали її в рідному селі. У розтрощеному Новокриворіжжі самотню Аллу 31 грудня минулого року знайшов волонтер Денис Христов, розповідає жінка. За кілька днів її вивезли співробітники ДСНС у Донецькій області.Що пережила у селі поблизу фронту, як прощалася з могилами синів, куди переїхала й як облаштувалася з господарством на новому місці, в тилу, — жінка розповіла Суспільне Донбас. Дивитись | Читати