👨🏻‍🏫🐴На світлині сцена як Карл Кралл навчає коня письму.Згідно з Вікіпедією Карл Кралл був "німецьким піонером психології тварин", який на схилі літ – у 1924 році захопився окультизмом. Не розумію що мається на увазі під назвою "психологія тварин", але при побіжному прочитанні скидається на якусь науку. Насправді Кралл був ювеліром та ще замолоду захопився псевдонауковими ідеями. Принаймні коней він навчав не заради "психології", а щоб довести можливість "міжвидової телепатії". Із наукоподібного в нього був хіба що певний скепсис до медіумів, які стверджували, що спроможні читати думки тварин. Натомість Кралл вирішив досліджувати тварин, що читали думки людей [1]. Розпочав із десятка коней, двох віслюків та слона! У 1912 році опублікував міркування про успіхи у навчанні коней у книзі Denkende Tiere (Мисляча тварина) [2]. Більшість науковців залишили монографію без уваги. Щоправда були й похвали від іменитих вчених, зокрема від невідомо чому відомого Ернста Геккеля [3]. Через дев'ять років Краллу таки вдалось пробитись до наукових кіл і прочитати дві лекції в Мюнхенському психологічному товаристві – колисці німецької психології. Примітно, що одна лекція була про найбільш відомого учня – коня на прізвисько Розумний Ганс. На той час Ганса не було в живих, його відправили на фронт ще в Першу світову, де чи то встрелили, чи наогул з'їли [4]. Це головне, що треба знати щодо уявлення людей про розумних тварин.Виступи Кралла були схвально зустрінуті психологами, але схоже вони його перестали цікавити. Кралл дедалі більше спілкувався із медиумами, телепатами, екстрасенсами і подібною публікою. Придбав віллу на узбережжі Ізару, яку переобладнав на "інститут", названий його іменем, де намагався навчати коней, котів, папуг, слонів, пацюків, мишей і навіть комах [1]. Все здавалось таким чудовим, аж допоки в 1927 році Кралл не помер від пневмонії. А за пару тижнів помер його наступник й "інститут" пішов совам на кублицю.Та й людство, схоже, втратило інтерес до спілкування з тваринами. Ні, відчуття самотності і пошук співрозмовників не зникли. Мине декілька десятиліть від смерті Кралла і ми розпочнемо куди більш амбітний проєкт – спроби налагодити контакт із позаземними цивілізаціями. Роками відсилатимемо сигнали у космічну безодню і марно чекатимемо відповіді. Тепер і це призабулось, наразі бесідуємо із ШІ. Чи надовго вистачить? Коні, іншопланетяни, ШІ… хто наступний в черзі вислухати людську балаканину? Джерела натхнення:1. De Sio F. & Marazia Ch. (2014). Clever Hans and his effects: Karl Krall and the origins of experimental parapsychology in Germany. Studies in History and Philosophy of Biological and Biomedical Sciences, 48, р.94-102.2. Книга є у вільному доступі, нудота неймовірна, парапсихологічні наміри автора поки що завуальовані, але світлини і гравюри коней красиві.3. Ніколай Кольцов наводить цитату із листа Геккеля 10.03.1912 (журнал "Природа" №9, 1913, ст. 1050). На жаль вимушений цитувати по росіянину. Лист реальний і без тексту згаданий на порталі присвяченому Геккелю. 16 березня Кралл надішле Геккелю лист з подякою за підтримку4. Samhita L. & Gross H.J. (2013). The “Clever Hans Phenomenon” revisited. Communicative & Integrative Biology, 6, 13.