⌛️228 мільйонів років тому дубів ще не було🌳. Але були динозаври роду Liliensternus і один із них урізав дуба в краях, де нині порубіжжя Німеччини та Польщі. Якись час його труп лежав на мілководді, а довкола плавали рачки-цикліди, нині описані як рід Opolanka. 🌊Незабаром шторм засипе піском і динозавра і циклід. Так розпочнеться їхній шлях перетворення в скам'янілості👉🪨 які колись будуть вивчати палеонтологи⛏️ Щоправда увагу дослідників привернуть рештки динозавра🦴🤗🦖 Цикліди навіть палеонтологів цікавлять не більш ніж торішні бублики🥨👀🖋Циклід вперше описали у 1834 році. На той час було описано лише два роди динозаврів, але не було навіть слова динозавр, його створять через вісім років. Отож цикліди та динозаври співіснували не тільки в мезозойську еру. Їхні рештки, так би мовити, однолітки в науці, вивчення почалось майже одночасно🤝. Однак доля склалась по різному. Сьогодні щороку публікують більше тисячі статей із дослідженнями динозаврів🦖🦕🦖🦕🦖🦕 (підраховано Tennant J.P. and al., 2018)). Про циклід від 1834 року і до сьогодні навряд чи набереться сотня публікацій📚🔖.До речі у 2023 опубліковане дослідження циклід, яких із нині окупованої Луганщини вивезли до Інституту геології в Київ 💙💛(див. Дернов В.С. Перша знахідка цикліди (Pancrustacea, Multicrustacea) в карбоні Донецького басейну, Україна).🧐Зрозуміло, чому динозаври популярні, а цикліди ні. Та все ж у цьому розподілі відчувається віддаленість від науки🤔 Вчені мають досліджувати недосліджене, а не примножувати стоси публікацій про одне і те ж🤨🦕Так, чимало динозаврів були на вершині трофічних пірамід. Однак їхня популярність визначається не лише особливим місцем в екосистемах мезозойської ери. Для прикладу - всесвітньо відомі нині тиранозаври🦖 свого часу шість мільйонів років побродили по західних околицях Північної Америки🌎 та й потому. На більшій частині планети тиранозаври не залишили жодного сліду. До того ж, якщо орієнтуватись на особливе значення в екосистемі, то слід згадувати рослини🌲та гриби🍄‍🟫 – організми, яких не знайдете на сторінках книг "Все про доісторичний світ". Динозаври – перш за все персонажі сучасного міфу, а не об'єкти вивчення палеонтології. Цей міф породжений справді науковим відкриттям таксону Dinosauria, але міф, який спроможний впливати на процес наукового пізнання. Як зауважив німецький філософ Ґюнтер Андерс (1902-1992) "Якщо подія стає важливішою в репродукованій, ніж в оригінальній формі, тоді оригінал має орієнтуватися на власну репродукцію, а подія, отже, має стати просто матрицею власної репродукції. "Справжня" участь у такому "первинному" така ж неприваблива для самого вже перетворенням на копію сучасника, як читача не приваблює відлита матриця книжкової сторінки, або платонівського мешканця печери – ідеї".💁🗯🦖Тому попит на міф про динозаврів породжує наукові дослідження, головною метою яких є доповнення міфу новими подробицями. Чи розширюються від цього межі нашого пізнання? Здається, що так. Так здається…