Джерело
Стромата | 🪽У продовження історії з Катрусею - лелеченям Гриця та Одарки. Науковц...
1 170 Охват/переглядів
2025-05-24 13:24
Повідомлення №332
🪽У продовження історії з Катрусею - лелеченям Гриця та Одарки. Науковці відмовлялись самостійно влазити до гнізда та силоміць рятувати Катрусю. Але Гриць викинув патя із гнізда, Катрусю підібрали та оточили опікою. У коментарях з'явилось інше запитання – чи зможе вона повернутись у природу чи так і буде прирученою птахою?🤔Гадаю, що перший варіант цілком вірогідний і можу привести приклад з власного досвіду. Колись я із братом турбувались про викинуте лелеченя, віком замалим старше Катрусі. На той час мені було 10 років, брату 13, про наш рівень обізнаності в лелеках можна здогадатись по тому, що лелеченя назвали Журкою (скорочення від журавель). Проконсультуватись не було в кого, годували чим прийдеться. Намагались зробити основу раціону рибною, та подекуди доводилось Журці задовольнятись варениками з картоплею або ковбасою (не повторюйте цього). Попри таку, м'яко кажучи, не оптимальну турботу, лелека вижив, самотужки навчився літати. Журка цілком звик до людей, сприймав обійстя як своє власне – проганяв чужих котів, півнів і собачат, муштрував наших котів і курей. Досвід життя поміж людей не завадив поверненню в природу. Ближче до осені Журка дедалі менше часу проводив вдома, згодом пристав до гурту лелек і відлетів з ними. Ймовірно нарік повернувся, принаймні коли весною садили картоплю, на сусідньому полі походжали лелеки. На заклик "Журка!" один птах реагував, наближаючись у наш бік. Скорше за все то він і був. А навіть якщо й ні, то місія порятунку і повернення лелеки в природу була хоч і дилетантською, але успішною🥰🪽Про Катрусю турбуються більш фахово. Тож цілком можливо, що вона повернеться в природу і ми нарешті дізнаємось – чи то справді Катруся чи Катрусь🤭____📗На скриншоті замітка із журналу Природа за 1956 рік. Оцініть наскільки змінилось ставлення до тварин. Можливо сьогодні знайдеться якийсь збочений шанувальник подібних експериментів, але його спогади не прийняли б до публікації навіть у домовому вайбер-чаті, не те що в науковому журналі.