Чи має жінка у церкві мовчати? 🤔Що означають слова з Біблії «жінка в церкві хай мовчить»? Читаємо:«Як і по всіх святих Церквах, хай ваші жінки в Церкві мовчать. Бо їм не дозволяється говорити, а тільки коритися, як про це і Закон каже. Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай удома запитують своїх чоловіків, бо не личить жінці в Церкві говорити» (1 Коринтян 14:33-35) Якщо вирвати ці слова з контексту, то напрошується доволі сексистський висновок, що жінка взагалі не має права ні проповідувати, ні молитися в церкві. Але не можна віровчення будувати на одному тексті, вириваючи його з контексту.Як Біблія ставиться до того, щоб жінки пророкували — або сучасною мовою, проповідували? Ось кілька текстів.📖 Перше. Книга Суддів:«Суддею в Ізраїлі в той час була пророчиця, дружина Лаппідота, Девора» (Суддів 4:4) Жінка була не тільки пророчицею, а ще й лідером усього народу.📖 Друге:«Священик Хілкія, Ахікам, Ахбор, Шафан та Асая пішли до пророчиці Хулди... й розмовляли з нею» (2 Царів 22:14) Тобто в народі Ізраїльському були не тільки пророки, але й пророчиці.📖 Третє. Читаємо Новий Завіт:«І була тут Анна — пророчиця...» (Луки 2:36) А це вже в часи народження Ісуса.📖 Четверте:«Він мав чотирьох дочок — дівчат, які пророкували» (Дії 21:9) Тут мова про дочок євангеліста Філіпа, одного з дияконів первоапостольської церкви.📖 П'яте. Сам Павло в цьому ж посланні, в 11 розділі, розмірковує про жінку, «яка молиться або пророкує» (1 Коринтян 11:5).А отже, той висновок, про який я згадував на початку, є неправильним. Жінці не заборонялося молитися і проповідувати. Що ж тоді має на увазі Павло у цих віршах?Для цього варто перечитати весь 14-ий розділ. Яка його тема? З самого початку апостол розповідає про проблеми з іншими мовами — через які у церквах відбувався справжній безлад:«Коли зійдеться вся Церква разом, і всі говоритимуть мовами, а ввійдуть туди прості або невіруючі люди, то хіба вони не скажуть, що ви збожеволіли?» (1 Коринтян 14:23) Тому Павло намагається врегулювати порядок:«Якщо хто говорить мовою, говоріть по двоє або найбільше по троє, і то по черзі» (1 Коринтян 14:27) «А пророки хай промовляють по двоє або по троє, а інші хай розмірковують» (1 Коринтян 14:29) І кінцевий висновок усього розділу:«Але все нехай відбувається пристойно і організовано» (1 Коринтян 14:40) Тобто і тексти про мовчання жінок варто розглядати в контексті теми порядку на богослужінні. Швидше за все, там була конкретна проблема: жінки під час проповіді перебивали, запитували щось у чоловіків або спілкувалися між собою. До речі, слово, яке тут перекладене як «говорити», може означати «говорити даремно, базікати». Тому Павло і нагадує:«Бог не є Богом безладдя» (1 Коринтян 14:33) Патріархальний устрій суспільства в той час, звісно, теж накладав свій відбиток. Але, як бачимо, Біблія не забороняє жінкам бути повноцінними учасниками богослужіння. Адже апостол каже:«Всі можете один за одним пророкувати, щоб усі навчалися і всі втішалися» (1 Коринтян 14:31)