🕯 Сьогодні Луганщина вшановує пам’ять свого земляка — Олександра ХаблакаОлександр Вікторович Хаблак народився 24 серпня 1989 року в селі Брусівка на Біловодщині. З дитинства захоплювався футболом і мотоциклами, здобув вищу освіту за спеціальністю «Психологія». До початку війни працював у Біловодському лісомисливському господарстві, згодом проживав із родиною в Сіверськодонецьку.Свій шлях захисника розпочав у 2015 році, ставши до лав Збройних Сил України. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді, а після завершення контракту продовжив службу в Державній прикордонній службі України. Понад шість років свого життя він присвятив служінню державі та українському народові.З початком повномасштабного вторгнення росії Олександр без вагань знову став до строю. Проходив службу у складі 3-го Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса, обіймав посаду інспектора прикордонної служби — водія відділення «Золоте». Побратими згадують його як надійного, відданого та сміливого воїна, який завжди був поруч у найскладніші моменти.16 квітня 2022 року в районі північної околиці Кремінної підрозділ, у складі якого був Олександр, прийняв важкий бій із противником. Попри масовані авіаційні та артилерійські удари, українські захисники не залишили позицій і стримували наступ ворога. У тому бою головний сержант Олександр Хаблак отримав поранення, несумісне з життям.У Героя залишилися дружина Юлія та рідні.За особисту мужність і самовідданість у захисті державного суверенітету України його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).Спочатку Олександра поховали у Дніпрі на Краснопільському кладовищі. 29 листопада 2025 року його перепоховали в Черкасах.Світла пам’ять і шана Герою...