Глянемо, що там цікавого можуть подарувати фіналісти ЧС Ю17. Виграла його, до речі, Португалія.Але почну з Австрії. Тут, скоріш, треба звернути увагу на пару хлопців, бо загалом їхній вихід у фінал є сенсацією та заслугою командної гри, ніж якихось індивідуальних перформансів.Не можу не звернути увагу на Йоганнеса Мозера, про якого вже писав. 17 років, центрфорвард, "Ліферінг" (система "Ред Булл", друга команда "Зальцбурга"). Отримав "Золоту бутсу" турніру (8 голів у 8 матчах). Загалом досить різкий, допомагає низький центр тяжіння, має гарний удар з обох ніг та хороший дриблінг. У 17 не дуже ясно ще, яка саме позиція може бути в гравця, а враховуючи поєднання якостей, Мозер може бути крутим на всіх позиціях в атаці. У теорії бачу його як наступну зірку нападу в основній збірній та потенційне приєднання до "Лейпцига".Є ще Хасан Дешишку (17 років, правий вінгер, "Аустрія ІІ"), цікавий лівоногий вінгер з косовським корінням, який вміє в креатив, просто ніби показав менше, ніж може. Забив дуже красивий гол Малі, а ще в 1/2 віддав дуже крутий асист на Мозера. Треба, звісно, більше креативу показувати на полі, особливо на такому рівні.Інша ж команда в основному має досить посередню стелю. Але якщо далі рватимуть сраку, то можуть вирости в щось якісне. Як мінімум один хайлайт кар'єри в такому молодому віці вже є.
Ще трохи власної футбольної ностальгії, пов'язаної з рідним селищем. Більшість вже обізнані про легендарного Віктора Жиліна, який зумів підняти бородянський футбол на новий рівень - з аматорського на професійний (дякую Льоші Нікітіну, який про це написав); про історичний успіх команди "Система-Борекс", яка виступала у Першій Лізі та добряче лоскотала нерви своїм суперникам.Але не всі знають, що наша місцева п'ятитисячна арена "Борекс" у 2009 році приймала матчі молодіжної збірної України U-21. То була збірна з обдарованих гравців - Ярмоленко, Коноплянка, Бойко, Кривцов, Степаненко, Зозуля, Чеснаков, Морозюк та інші. А тренував команду Павло Яковенко, який казав, що саме у Бородянці найкраще поле у Київській області.У серпні 2009-го у Бородянці та Києві був проведений турнір пам'яті Лобановського. На "Борексі" було зіграно два матчі - півфінал Україна - Іран (2:1) та матч за третє місце Німеччина - Іран (3:2). Крім українських зірок, на бородянському полі свій слід залишили і майбутні німецькі зірки - Томас Мюллер, Матс Хумельс, Марсель Шмельцер, Марко Ройс, Хольгер Бадштубер та інші.Але найбільш пам'ятний матч відбувся раніше - 9 червня. Тоді наша молодіжка протистояла мальтійцям в рамках відбору до Євро-2011. Мені було 12, і це був мій перший похід на стадіон. Емоції зашкалювали. Сонячна погода, квитки по 5 грн, безкоштовна мінералка (!), на кожному кроці продавали атрибутику та роздавали передматчеві програмки, штовханина на вході, запекла боротьба за автограф, ну і як же без лампових бесід дідів про порівняння минулого з теперішнім. Звичайно, що трибуни були забиті вщент, крім однієї бокової, яка була в аварійному стані. До того ж багацько глядачів було і за межами стадіону, які шукали бодай якийсь спосіб потрапити на трибуни. Все ж згодом охоронці навіть не намагалися їх втримувати, і вирішили подарувати людям радість. Загалом, панувала тепла та святкова атмосфера. Особливо пощастило тим, включаючи мене, хто сидів біля самого поля, відчувши неймовірну близькість з гравцями, вигукуючи "Ну! Давай! Біжи! Бий!", неначе ми разом з ними на футбольному полі. Ось, що таке по-справжньому "12-й гравець". Ну а шедевральний гол Коноплянки з 25-30 метрів остаточно зробив цей день незабутнім.09.06.2009. Бородянка. Стадіон "Борекс".Україна (U-21) 1:0 Іран (U-21)Склад України : Каніболоцький - Морозюк, Ракицький, Фартушняк, Селін - Степаненко, Чеснаков, Коноплянка, Ярмоленко (Голодюк) - Зозуля, Лисенко (Білий).Тренер : П. Яковенко Склад Мальти : Бонелло - Пізані, Борг, Фаруджа, Бальдакіно (Мускат) - Зерафа, Р. Камілері, Мінтофф, Генрі, Б. Каміллері (Галка) - Чіркоп (Гудліп).Тренер : Е. КаміллеріГол : Коноплянка, 66@fcdkbeavers#ретроспектива
На збірні зараз трохи похуй, тому хочу саммарі за підсумком 1/4 (навіть трохи більше) сезону АПЛ дати.За титул будуть боротися "Арсенал" та "Сіті". "Сіті" з рахунків списувати не треба, бо якщо "Арсенал" це про ідеальний роботизований механізм (і це вони тільки почали впроваджувати Йокереса), то "Сіті" це про контргру, яку ми раніше не бачили. І це точно буде плюсом, хто зможе такий "Сіті" розгадати? Поки це вдалося "Арсеналу", й те не повністю, й те через те, що Пеп злякався та прибрав Голана на захисника."Ліверпуль" поки не супер-гранд, а скоріш команда, яка поступається дуету вище як через рівень виконавців (сорі, але прям зараз саме форма в їхньої атаки гірша, ніж у "Сіті", а оборона та півзахист гірші, ніж в "Арсенала"). У принципі я їх ставлю трішки вище за інших чисто через атакувальний потенціал. "МЮ" десь поруч із "Ліверпулем", ага. При чому має ті самі проблеми — імплементація новачків, несистемність певних гравців, але при цьому височезний клас окремих виконавців. Додав "МЮ" на позиції воротаря, нормально почали грати центральні захисники, вертикальний футбол дуже сильно маскує проблеми в позиційній атаці (ну й індивідуальний рівень атаки)."Вілла" та "Сандерленд" — перші кандидати на те, щоб завершити десь понижче. Найсміливіший мій прогноз для "чорних котів" був 9-12 місце, і навіть зараз я вважаю, що це буде величезний успіх. Забагато матчів вирвано "на яйцях" (в принципі 0 прям переконливих перемог), навіть із "Арсеналом" вони б програли 9 із 10 таких самих матчів, просто пощастило забити майже всі свої моменти та не пропустити більше (у "Арсенала" і стійка була, і пара ударів впритул). Усе ще "Сандерленд" може бути фаворитом хіба проти "Бернлі", "Лідса" та "Вулвз", але стиль дозволяє битися з усіма. Тобто ні, вони красунчики, але не зачаровуйтеся. "Вілла" ж хоч і виграла "Борнмут" 4-0, але це через шикарну гру Мартінеса (що взагалі не постійна історія) та жахливу реалізацію "Борнмута". Так то вони так само вигризають кожне очко, і дистанція все ще вирівняє.Окремо варто поговорити про "НЮ" та "Тоттнем". Хоча "НЮ" вже звично в кризі під час виступів в ЛЧ, тим не менш вони мають жахливе просування м'яча, хоч і один із найкращих захистів ліги. А от Франк доводить, що це тренер-середняк. Спочатку наче було дуже живо та весело, виграли "Сіті", але потім "Тоттнем" здох: десь через погану форму гравців, десь через травми. Тим не менш, 5 місце є скоріш авансом та пояснюється щільністю таблиці. Мені здається, що такому "Тоттнему" пощастить у Лігу Європи хоч потрапити.
Хотів більше не писати про ЧС Ю20, але оминув увагою Японію, а дарма. Там дуже цікаві хлопці, які скоро можуть піти в Європу.При цьому Японія вилетіла на 1/8, хоча розносила Францію по повній 120 хвилин, але пропустила з пенальті на останній хвилині. Отже, шо там за зірки?Юто Одзекі (20 років, "Кавасакі Фронтале", атакувальний півзахисник) — якісно працював у центрі поля, швидко думає, вміє грати в дотик, паси дуже якісні дає. Лідер команди.Рюносуке Сато (19 років, "Фаджіано Окаяма", оренда з "ФК Токіо", атакувальний півзахисник) — досить швидкий та при цьому має голову на плечах, не тільки бігунок. Може пробити здалеку, може пройти по флангу, може віддати врозріз, може піти в дриблінг. Може за бажання зіграти справа на фланзі. Має за кілька років бути в Європі.Ріон Ічіхара (20 років, "Ред Булл Омія", центральний захисник) та Казунарі Кіта (20 років, "Реал Сосьєдад Б", оренда з "Кіото Санга") — дуже класна пара ЦЗ, які доповнюють один одного. При цьому індивідуально вони також сильні — гарні в боротьбі, бачать поле добре, читають епізоди. Ічіхара зіграв так добре, що за другорядними джерелами їм навіть "Ліверпуль" зацікавився, хоча я вважаю, що поїде він скоріш у Німеччину, як і більшість японців. Кіта вже себе пробує в Європі, поки що в оренді до кінця сезону.Загалом про Японію варто згадати, бо й окрім цих чотирьох там хороше покоління, усе ж таки система підготовки молоді покращується. Оці четверо точно мають заходити в європейські чемпіонати та в дорослу збірну. Можливо, когось навіть на ЧС 2026 побачимо, хтозна.
Останній правоногий ЦЗ дуже цікавий персонаж.Люк де Фюжероль — "Дендер" (оренда з "Фулема"), 19 роківЧому цікавий? Бо хлопця лише 1 матч за основу "Фулема", зате вже аж 8 матчів за збірну Канади! Так, дорослу! І не якісь там другорядні, а, наприклад, матч за 3 місце на Копа Америка. І так буває.Загалом Люк має зріст лише 183 см, але при цьому дуже швидкий та в єдиноборствах не поступається. Розуміє, коли треба страхувати та де це робити, працює гарно в білдапі, відчуває таймінги. Технічний, розумний, у теорії може навіть опорника грати або Стоунза-2023."Дендер" — не той клуб, про який ви чули, але це цікавий середняк чемпіонату Бельгії, якраз для розвитку молодих центральних захисників підійде. Он, у такому ж середняку, "Вестерло", пограв в оренді Лука Вушкович, і після успішного сезону його купив у "Хайдука" "Тоттнем" за 11 млн. Так, старт поки не дуже, у Люка вже є червона (зате є й асист!), а клуб іде на дні таблиці, але прогрес є та готовність піднятися на рівень вище точно в хлопця є. Сміливо прогнозую йому місце в складі "дачників" наступного сезону.
Tour de France — геніальна реклама на межі безумства 🏎️ Століття тому компанії створювали та підтримували спільноти, щоб щось їм продавати. Наприклад, автомобільні компанії створювали перегони й автоклуби, щоб довести надійність своїх авто. 🗞️ А ось спортивний жовтий журнал L’Auto в 1903 році створив велогонку «Tour de France», щоб підвищити продажі свого видання. Результат перевищив всі очікування. 🚴♂️ Цей тур відрізнявся від інших змагань своїм форматом. Це був багатоетапний заїзд з сумарною довжиною ~2400км, що для того часу було просто шокуючим.🥇 Наразі, ТДФ - це щорічне професійне змагання, яке складається з 21 етапу і маршрутом протяжністю 3000-4000 км. Потрапити на цю гонку можна лише в складі професійних команд.✅ ТДФ став найпрестижнішим змаганням серед багатоденних велогонок і займає це місце вже понад 120 років. Також існують інші престижні Гранд-тури з багатою історією, але про них я буду розповідати вже в наступних дописах.#Історія #ГрандТур частина 1Мандрик - більше про вело
З власного досвіду скажу, що чим більш аматорський клуб і в чим більшій дно-лізі він грає, тим більше в нього гонору і неповаги до людей, які щонайменше звертають увагу на їх існування. Що мене дивуєЗа 6 років ведення блогу я зробив емблеми купі клубів різного рівня, так, зараз я бачу, що ті емблеми, які я робив раніше, гірші, ніж ті які я робив зараз, і деякі з них прям дуже жахливі.Але я не про це. Я поважаю, коли хтось із клубу відповідає мені, не обовʼязково стосовно емблеми, буває я пишу їм якісь питання стосовно форми чи розвитку бренду, і більшість відповідає.Особливо я поважаю ті клуби, які роблять фідбек про мої емблеми в коментах, або в Діректі, той же Гагарін постійно в темі, і взагалі кілька клубів УПЛ та багато клубів ПФЛ писали свої щирі думки, комусь дуже подобалось, але то був лише СММник, який не відповідав за керівництво. Неважливо який це фідбек, головне що він завжди обʼєктивний і чесний, вказують що подобається а що ні. Той же Лівий Берег мене ще граючи в Другій Лізі чи навіть в аматорах мене забанив (в принципі по ділу), але як вийшов в УПЛ то розбанив.А що стосується аматорських клубів – то тут починається треш. Вигурівщина забанила, ще якось я запостив концепт емблеми Галичини Дрогобич, тегнув їх на цьому фото, а вони не полінувалися і видалили свою мітку з посту, Шахтар Шептицький та Атлет прочитали і проігнорили, а президент ФК Лісне биканув на мене, коли я написав в коментах якогось лівого пабліку про емблему. Якби вони до своїх вчинків дали якийсь обʼєктивний фідбек по моїм роботам, то питань би не було. Так що моя порада вам – не ведіть справи з аматорськими клубами, вони того не варті.
TGLIST.COM.UA
