Вкину цікавий (на мою думку) тейк щодо "в топ-лігах не вболівають ні за кого, окрім свого клуба".Безумовно є клінічні ідіоти й в Англії, які в тому числі дивляться "Арсенал" для того, щоб побачити їхню поразку, а якщо вони виграють, то плюються про те, який був нудний матч. Ми такий залишаємо осторонь та обговоримо медіа, в яких в основному немає obsession.Чимало англійських блогерів (не фанатів "Арсенала") всю ніч і ранок говорили про те, що "Арсенал" пограбували за цей епізод із пенальті. Медійні експерти теж не стримували слів, при чому гучними були Ширер, Каррагер чи Маккойст, які взагалі жодного стосунку до "Арсеналу" не мають. Кумедно було чути, що руки Вайта не було, бо дійсно, в АПЛ це не рука, але в ЛЧ — рука. Тим не менш, я б сказав, що вже зараз тиск на судєйку матча-відповіді почався. Англійці побачили, що "Атлетико" непогано вміє тиснути на судєєк (під час призначень пенальті всі оточували суддю та навіть після остаточного рішення не відходили від нього — у підсумку, на мою думку, він напомилявся не тільки в епізоді з Езе, а й дозволив забагато боротьби в центрі поля), і вирішили максимально ввімкнути пресинг в найкращих традиціях Алекса Фергюсона. Меседж очевидний — якщо пропустиш якийсь фол на користь "Арсенала", тим більш у чужому штрафному майданчику, тобі пизда. Не буквально, але хтось хоче славу Аткінсона, Чакира, Олівера чи Кашшаї? І шо ж це виходить? Виходить, що все ж багатьом англійцям не начхати на інший англійський клуб, особливо коли він лишився єдиним представником твоєї країни в турнірі! Виходить, що грає горделивість та бажання показати, яка ліга найсильніша в світі! І не важливо, твоя це команда чи ні. Так, це трішки не в тій формі, як це відбувається в УПЛ, де ми вболіваємо за кожну свою команду вже з перших стадій, але тим не менш воно є.