Фахівці Північного офісу Держаудитслужби завершили аудит бюджету Вишгородської міської територіальної громади за період 2022-2025 роки.Під час заходу державного фінансового контролю виявлено системні недонадходження коштів від забудовників та сумнівні рішення місцевої влади, що призвели до багатомільйонних втрат.Зокрема, аудитори виявили 15 об’єктів будівництва, за якими, всупереч вимогам законодавства, після введення в експлуатацію не були сплачені пайові внески на розвиток інфраструктури міста. В результаті бюджет громади Вишгорода недоотримав майже 17 млн грн доходів до спецфонду. Це кошти, які мали б спрямувати на будівництво доріг, освітлення, школи та дитячі садки, але натомість лягли вантажем на плечі місцевого бюджету.Також аудитори виявили факти використання земель не за цільовим призначенням. Так, на деяких земельних ділянках сільськогосподарського призначення комунальної власності, переданих в оренду приватним особам для цілей сінокосіння, були виявлені факти влаштування фундаменту, ведення будівництва, встановлення бетонних парканів, що унеможливлює використання цих ділянок для «задекларованої» діяльності.🔗Детальніше за посиланням
🇺🇦🇨🇭Держаудитслужба взаємодіє з швейцарськими експертами щодо удосконалення внутрішнього контролю і аудиту в місцевих громадахВ Держаудитслужбі відбулася зустріч з представниками Проєкту «Фіскальне врядування для місцевого відновлення та відбудови» (FG4R), що реалізується за підтримки федерального Уряду Швейцарії.Головна мета взаємодії – удосконалення процесів, які сприятимуть ефективному управлінню бюджетними ресурсами на місцевому рівні, забезпеченню цільового та результативного використання коштів у громадах. А також – запровадження належного функціонування систем внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту. Під час зустрічі представники Проєкту FG4R та Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) були ознайомлені з ключовими напрямами діяльності Держаудитслужби у сфері державного фінансового контролю на місцевому рівні.Зокрема, було детально висвітлено підходи Держаудитслужби до здійснення заходів ДФК в органах місцевого самоврядування, методологічні засади контролю за місцевими бюджетами, стан внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів.Окрему увагу зосередили на типових порушеннях та проблемах, що виявляються за результатами державних фінансових аудитів місцевих бюджетів. Серед таких: використання земельних ресурсів без належних правовстановлюючих документів, експлуатація нерухомого майна, земельних ресурсів та водних об’єктів без укладених договорів оренди, збитковість комунальних підприємств, що перебувають у підпорядкуванні територіальних громад, а також встановлення економічно необґрунтованих тарифів на послуги тощо.
🔗Детальніше за посиланням
🌐Алла Басалаєва: Прозоре використання міжнародних коштів – основа стійкості та згуртованості УкраїниГолова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва взяла участь у ІІ Міжнародному форумі згуртованості. Захід організований Міністерством розвитку громад та територій України в межах партнерства з Програмою розвитку ООН (ПРООН) та Європейським Союзом (ініціатива EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні).Форум, що проводиться вже вдруге, став широкою платформою для налагодження тісного партнерства між Україною та ЄС – від міждержавного до рівня територіальних громад, спрямованого на забезпечення стійкості та згуртованості всієї Європи.У заході взяли участь представники Уряду та Верховної Ради, лідери місцевих громад, керівники міжнародних організацій, дипломатичних установ і громадського сектору.Як зазначила Алла Басалаєва у своєму виступі, Держаудитслужба має особливу місію – забезпечувати законність, ефективність і прозорість використання публічних коштів, яка в умовах відновлення країни та євроінтеграційного курсу стає ще більш актуальною.
🔗Детальніше за посиланням
Алла Басалаєва представила нового керівника Управління Держаудитслужби в Житомирській областіГолова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва під час робочого візиту до Житомира представила колективу нового начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Вадима Мотуза.Призначення нового очільника регіонального Управління відбулося в умовах триваючого аудиту Житомирської міської територіальної громади, розпочатого наприкінці березня 2026 року. Визначаючи ключові завдання Держаудитслужби в області, Алла Басалаєва закликала Вадима Мотуза та всю місцеву команду зосередитися на якісних показниках роботи. А під час планування заходів ДФК охоплювати насамперед такі об’єкти, діяльність яких впливає на економічний та соціальний розвиток регіону в умовах воєнного стану.Безумовно, одним із ключових пріоритетів Управління залишається контроль за прозорим і ефективним використанням коштів міжнародних донорів, зокрема в межах європейської макрофінансової допомоги Ukraine Facility. Наразі такому контролю підлягають майже 240 млн грн, які від іноземних партнерів отримали розпорядники коштів Житомирської області.Також Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва під час спілкування з новим начальником Управління звернула окрему увагу на посилення реального відшкодування завданих державі збитків та упередження фінансових порушень в регіоні.🔗Посилання на офіційний вебсайт
На території Національного ботсаду імені Гришка не «забудова», а «реконструкція», – ДержаудитслужбаБільше року триває судова суперечка, яку розпочав Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАНУ після публікації Державною аудиторською службою України повідомлення про загрозу відчуження нерухомості столичного заповідника однією із великих будівельних компаній житлової нерухомості.Про те, що столичний ботсад міг втратити майно, стало відомо під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук. Наприклад, лише у Києві приватним забудовникам було передано 116 га державної землі НАНУ.Саме тому Держаудитслужба звернула особливу увагу на ризики укладеного договору між ботанічним садом і будівельною компанією.Можлива втрата заповідного майна викликала значний інформаційний та суспільний резонанс.Висновки аудиторів (в частині розрахунків між ботсадом та будівельною компанією) фактично підтвердила Спеціалізована екологічна прокуратура. Прокурори наполягали, що договір укладено з порушенням закону і він суперечить державним інтересам. І просили суд визнати його недійсним, а отримані кошти стягнути в дохід держави.Попри позицію прокуратури та рекомендації свого вищого наукового керівництва – Президії НАНУ – розірвати скандальний договір із будівельною компанією, ботсад вирішив судитися з Держаудитслужбою.Суд першої інстанції і апеляційний задовольнили позов НБС лише частково. Ці рішення стосувалися «некоректного» формулювання заголовка та речення про готівковий розрахунок між сторонами договору.Ботсад наполягає, що «земля не передавалася під забудову». Приватне ТОВ, за договором, мало здійснювати реконструкцію об’єктів на території НБС.Водночас, як зазначено у договорі, забудовник отримував право власності на певні площі в «реконструйованих» ним нежитлових та/або житлових приміщеннях.А також отримував право відчужувати це нерухоме майно будь-яким не забороненим законом способом. У свою чергу ботанічному саду «бартером» могли передаватися житлові приміщення (квартири) «в інших районах міста Києва».Також у договорі зазначено, що Сторона 1 (тобто – ботсад) після укладання договору «не має права відмовитись від права на земельну ділянку на користь третіх осіб окрім Сторони 2» (тобто – товариства з обмеженою відповідальністю).Державна аудиторська служба виступає за недопущення ситуації, коли б результатом реалізації такого договору стала втрата частини нерухомого майна ботсаду, яке передається забудовнику для «багатоповерхової реконструкції».Крім того, відкритим залишається питання щодо статусу земельної ділянки під можливими переданими «реконструйованими об’єктами» та того, хто сплачуватиме обов’язковий земельний податок.Зі свого боку Держаудитслужба наголошує, що продовжить у судах відстоювати свою позицію.🔗Посилання на офіційний вебсайт
Керівництво Держаудитслужби та фахівці Expertise France провели тренінг із застосування європейських стандартів комунікації з медіаУ межах стратегічного партнерства з Французькою агенцією міжнародного технічного співробітництва Expertise France керівний склад Державної аудиторської служби України завершив інтенсивний курс із публічних комунікацій та взаємодії з медіа.Практичні навчання проводили експерт з публічних виступів, медіатренінгів та лідерства Expertise France Рафаель Сікорський і експерт зі стратегічних та кризових комунікацій та взаємодії з медіа Олена Снєжко.Основний акцент – професійне представлення позиції Держаудитслужби у публічному просторі.У тренінгу взяли участь Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва та її заступники – Юлія Солянік, Владислав Марушевський, Олександр Шкуропат, Дмитро Шевчук.Як було зазначено під час курсу, відкрите спілкування та прямий діалог є важливими складовими у роботі інституцій фінансового контролю в країнах-членах ЄС. Крім того, контроль Держаудитслужби за використанням коштів Ukraine Facility вимагає суворої публічності, прозорості та відповідності стандартам ЄС, зокрема щодо інформування громадськості та ЗМІ.Нагадаємо, що тренінг став черговим заходом тісної взаємодії Держаудитслужби та французької агенції Expertise France на виконання Меморандуму про співпрацю, підписаного у березні 2024 року.🔗Посилання на офіційний вебсайт
Україна та Польща посилюють фінансовий контроль у проєктах Interreg NEXTУ Польщі відбулася друга робоча зустріч національних контролерів Програми Interreg NEXT «Польща – Україна». У ній взяли участь національні контролери від обох країн, фахівці Міністерства фондів розвитку та регіональної політики Польщі (Орган управління), представники Спільного секретаріату Програми, а також міжнародні експерти проєкту TESIM.Ключовими темами зустрічі стали питання ефективного освоєння коштів Європейського Союзу та загальна прозорість транскордонних ініціатив. У прикордонних регіонах обох країн за кошти ЄС реалізують низку важливих соціальних програм: від ремонту лікарень, шкіл та пам’яток архітектури до облаштування пунктів пропуску й екологічних ініціатив. Зокрема, йдеться про переоснащення медичних закладів, будівництво очисних споруд, систем захисту від паводків та модернізацію каналізаційних мереж у громадах Львівської, Волинської, Закарпатської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської областей та відповідних воєводств Польщі.🔗Детальніше за посиланням
Потрійна зарплата і завищені премії на 18 млн грн для посадовців ДП «Документ», – результати ревізіїДержавна аудиторська служба України за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Документ» виявила порушень на 71 млн грн, з яких понад 18 млн грн – це збитки через необґрунтовані виплати та надбавки керівництву й окремим посадовцям.
Зокрема, колишня заступниця директора одного з департаментів суміщала свою посаду у Києві з одночасним керівництвом двома філіями – в Польщі та Німеччині. За що вона отримувала повні виплати за весь робочий час, хоча фізично не могла виконувати обов’язки в різних країнах у такому обсязі. І навіть після звільнення з основної посади в Україні, вона продовжувала отримувати дві повні зарплати від закордонних філій без визначення основного місця роботи. Більш того: польська філія взагалі не фіксувала робочий час керівниці. Відтак сукупно вона заробила 9,5 млн грн, чим було завдано державі збитків на таку суму.Ще майже 9 млн грн було витрачено на безпідставні премії та нагороди екскерівництву, на виплати за невідпрацьований час, на завищені надбавки колишнім працівникам у закордонних філіях.🔗Детальніше за посиланням
Держаудитслужба охоплює контролем майже 100% видатків в межах Ukraine Facility, — Владислав МарушевськийДержавна аудиторська служба України під час перевірки використання коштів охоплює контрольними заходами практично 100% видатків, які надходять в межах європейської макрофінансової допомоги Ukraine Facility.Про це заявив заступник Голови Держаудитслужби з питань міжнародного співробітництва Владислав Марушевський в інтерв’ю Центру досліджень фіскальної політики в подкасті «Бюджетні розмови».Він зазначив, що аудитори намагаються перевіряти все, що виділяється в рамках Ukraine Facility, хоча на це витрачається «багато часу і людського ресурсу». За словами Владислава Марушевського, такий підхід застосовується територіальними органами з першого року дії європейської програми.Всеохопний контроль за коштами європейської допомоги дозволив Держаудитслужбі та Міністерству фінансів ще на ранніх етапах визначити окремі проблеми та надати національному координатору — Міністерству економіки — низку рекомендацій. Це дало можливість зменшити кількість порушень з боку освоювачів європейських коштів. Зокрема, через запровадження процедури інформування розпорядників аж до місцевого рівня, що дані надходження здійснюються виключно в межах Ukraine Facility.Нагадаємо, як зазначила Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва під час публічного звіту, протягом 2025 року на адресу Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) було надіслано інформацію про 186 випадків порушень в рамках Ukraine Facility. Загалом виявлено порушень на суму 114,4 млн грн (або 2,3 млн євро), з яких у законний спосіб усунуто на суму в 71,8 млн грн (1,4 млн євро).Повне інтерв’ю за посиланням:
Держаудитслужба перевірила реалізацію спільних з ЄС проєктів на ЗакарпаттіФахівці Державної аудиторської служби України здійснили серію робочих виїздів в Закарпатську область для перевірки стану виконання проєктів транскордонного співробітництва Interreg NEXT.Контрольні заходи охопили ініціативи, що реалізуються спільно з громадами Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії.Безпосередній контроль на об’єктах дозволив аудиторам оцінити реальний прогрес впровадження ініціатив, спрямованих на розвиток медицини, екології, культури та зміцнення безпеки кордонів регіону.За результатами перевірок підтверджено, що, попри виклики воєнного стану та логістичні труднощі, робота триває згідно із затвердженими графіками.Наразі партнери активно закуповують необхідне обладнання, а ключові інфраструктурні об’єкти вже перебувають на фінальних етапах будівництва.На сьогодні у програмах Interreg NEXT «Польща-Україна» та «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» вже розподілено понад 50% фінансування. За програмою Interreg Europe цей показник сягає понад 90%, що свідчить про значне прискорення реалізації проєктів порівняно з попередніми роками.📎 Посилання на офіційний сайт