Порнограф, король чорнухи і наймолодший лауреат малої Шевченківської премії.
Це все поєдналося в одному письменнику.
#відгуктут

❤️

Здавалось би, зараз нас не здивуєш сценами сексу в книгах, героями алкашами, наркоманами, повіями…але Олесь дивує дещо іншим. Та варто нагадати, що «Сталінка» написана в 1994 році.

Такої української мови я не зустрічала ні в одній книзі. Стільки зворотів, метафор, незвичних описів, що часом серед цього всього ти губиш сюжет, але продовжуєш читати відчуттями, а не розумінням.

Коти маніжилися на осонні до вересня, вітер лопотів транспарантами над сплячими тварюками, вищав у діри, вихоплював смердоту з підворітні…

…місто плавно тонуло прогнилим човном у переднічній фіолетовій пітьмі…

Олесь сміливо говорить про всі табуйовані теми тих часів, починаючи тим, що всіх "незручних" людей відправляли на дурку, а закінчуючи торгівлею людьми, проституцією та бандитизмом.
В «Сталінці» погано все. Це суцільне дно. Вся гниль суспільства (або ж, як всі кажуть, "гріхи") зібрана в невеличкому творі. Але те ЯК ЦЕ НАПИСАНО, викликає неабияке захоплення.
Ще й дуже осінній вайб🤭🍁

Людина швидко звикає до того, що їй дозволено.

❤️

Ще соковитіший текст, але більш зрозумілий сюжет в «Богемній рапсодії». Мені здається, це перший твір, який я б реально хотіла послухати в аудіо.

Знову у нас доволі депресивна атмосфера. Ще й автор на початку
попереджає, що буде в кінці, бо Костя – художник, який живе з усвідомленням неминучої смерті.

– Усі ми маємо те, що маємо…
– Всі ми маємо те, що заробили… Ось…

Дуже велике значення приділяється тілесному досвіду. Тому тут доволі багато еротики, сексуальних бажань героя, повій та й самого сексу. Здавалось, що саме таким способом Костя хотів відчути себе живим.

Але, знову, тут важливо не те, що написано, а ЯК це написано. Дуже поетичний, і навіть, доволі ліричний текст. Я страшенно смакувала цими описами.

– Дерева помирають на світанку і зʼявляються, обтікають потьоками, коли темінь викльовує очі. Тому що ніч. А ніч дивить живих і відроджує мертвих. Тому що ніч.

Я не знаю, чи радити цю книгу, бо на неї треба наважитися, але якщо хочете зрозуміти, чому Ульяненко в свій час викликав стільки обурення, захвату, і був чимось абсолютно новим і незбагненним для суч укр літу, – варто спробувати.

8/10