Оповідання «Голодна коса», яке увійшло до збірки «Пісні світанку», задумувалось як альтернативна історія у світі тетралогії «Книги змін», однак вийшло за межі світу й те, яким я зобразив реальність, поступово стало дуже відрізнятись за атмосферою та мітологією. І хоч це і стала окрема оповідка, в ній ви все одно знайдете натяки на тетралогію♥️«Голодна коса» є похмурою із відчуттям безнадії, в якій персонажам доводиться жити і щодня знаходити мету рухатися далі. Початок 20-го століття, людство програло війну почварам, істотам нелюдам та живе в окремих містах-сегрегаціях. Панує голод та епідемія, хворі знаходять надію в церквах. Населення росте, тож питання приватної власності зникло, заможні віддали свої маєтки, аби розмістити нужденних. Серед цього мороку однієї ночі до певного кола жінок навідуються їхні давно загиблі чоловіки із закликом «розірвати пута й віддатися голодній косі». За слідство беруться Орест Волощук та помічниця Мая Підгурська. Вони розуміють, справа може виявитись надто складною, адже нелюди не потикалися до сегрегації вже багато-багато років.Оповідання не додасть вам хорошого настрою, можливо, навіть іноді відчуватиметься неприємний післясмак від прочитання, але в таких історіях іноді зʼявляється промінчик надії, який підштовхне вас продовжувати читати збірку із більшим позитивом🥲Книгу можна вже передзамовити на сайті ВСЛ:https://starylev.com.ua/knyga-pisni-svitanku?srsltid=AfmBOopP15jwmplIq2lb6sPL6bL36OrRFOI8BizQkU_eFSTHp_Mvx5Ub