"Аркан Вовків" Павло Дерев'янко 🐺5/5 🖤Про перші враження писала тутМама пішла так рано, що він не міг пригадати ні звуку її голосу, ні рис її обличчя. Северин пам'ятав тільки довгу косу, з якою любив бавитися, ласкаві долоні на чолі, і плекав ті крихітні уламочки спогадів. Мені дуже сподобалося! Класна авторська мова та неймовірно круті, живі персонажі. Усі вони різні, мають яскраво виражені характери та власний стиль, що чудово прослідковується як у вчинках, так і в манері говорити✨— Головою у гузні застряг? Не дочуваєш? — перепитав Гнат і заговорив удвічі голосніше: — Тоді повторю! Твоя мати — стара хвойда, батько — татарський загін із конями, а сам ти бздло й немита свиняча срака! Уторопав чи знову не розчув? Це прекрасна історія про дружбу, перші битви, втрати та важкі рішення. Тут герої роблять помилки, але не бояться брати за них відповідальність. Попри безліч серйозних ситуацій, події час від часу сповнені кумедними моментами, й від того на душі мені ставало так тепло-тепло🖤Як відомо, після четвертої чарки кожен українець стає гетьманом, а характерники випили не менш як тричі по чотири чарки, тож розмова поїхала по політиці. Єдине, що не сподобалося, це кілька випадків плутанини між минулим та теперішнім часом (він сказав/зробив або він каже/робить), які мали б помітити редактори. Та в цілому, коли книга цікава, то реагуєш на подібні провтики не так гостро. Дуже сильно хочу прочитати наступні частини, а затягнути мене в серію зазвичай непросто.Ось такі книги хочеться радити для шкільної програми 👍#прочитане