Прогулянки, місяць відновлення після реампутаціїОстаннім часом, мої найближчі та вірні дві подруги які постійно поряд, це мої ліктьові милиці😅🩼Вони дозволяють мені бути рухливим, виходити на прогулянки, та самостійного впораються з побутовими завданнями.Щоб вільно пересуватися містом на милицях, потрібно бути в хорошій формі, потрібен досвід, і потрібно мати впевненість.При виході на милицях завжди важливо:1) Не забувати рюкзак для будь-якого походу в магазин або іншого перенесення речей.2) Відпрацювання правильної осанки, щоб уникнути напруги.3) Робити перерви та вміти знаходити місця де можна сісти для перепочинку до настання втоми. Інакше прогулянка буде дуже короткою..4) Не звертати увагу на реакції та погляди сторонніх.5) Не бояться просити допомоги від сторонніх, коли це необхідно.Коли я тільки вчився ходити на милицях і звикав до них, перші виходи були дуже нервовими. Мої руки та нога швидко втомлювалися, доводилося часто відпочивати. Люди пялились — і це було дуже незвично.Поступово, кожен вихід назовні ставав трохи легше. Я навчився передбачати перешкоди та краще планувати свої виходи.Свіже повітря, зміна обстановки, та почуття маленьких перемог — все це дуже важливо для реабілітації та адаптації до нового життя після ампутації, або чергової подальшої операції.Усім, хто стикається з обмеженнями та труднощами у пересуванні, знайте: прогрес може бути повільним, будуть сотні моментів розчарування, але треба крок за кроком рухатися вперед, щодня змушувати себе, якщо не вилазити, то як мінімум бути рухомим удома та не лінуватися робити вправи.Це дозволить вам у результаті не тільки освоїти протез, а й жити повноцінно і на милицях теж.