Зараз від влади лунає багато заяв про роботу над протидією реактивним Шахедам. Перехоплювачі "реактивів" почали розробляти більше року тому, серійні вироби будуть цього року, але це буде тимчасове рішення, яке дасть нам виграти небагато часу.

Вже зараз слід кинути усі сили на протидію іншій загрозі, котра наступного року затьмарить усе, що зараз роблять реактивні дрони.
Я кажу про малогабартині крилаті ракети на кшталт "Бандеролі" або "Дань-Т", які значно небезпечніші за Шахеди і мають більшу швидкість. Противник їх вже масштабує. Будуть тисячі застосувань. Проти них потрібні інші рішення.

Які це могли б бути? Ми нікуди не подінемося від зенітних керованих ракет малого та ближнього радіусу дії. Частково потребу можна закривати поставками від партнерів, а частково – налагодивши власне виробництво. Але для цього нам бракує критичних компонентів у великих кількостях – головок самонаведення, реактивних двигунів тощо.
Технології є у партнерів. Виробництва компонентів теж, але потребують масштабування. Наразі невідомо, чи ми як держава працюємо з партнерами в цьому напрямку. Принаймні, не бачив публічних заяв.

Ще один інструмент – мала реактивна, в тому числі навчальна, авіація. Для перехоплення таких ракет необовʼязково потрібні сучасні винищувачі. На світовому ринку є інші рішення, які можна відносно швидко імплементувати. Але для цього потрібна і робота з партнерами, і адекватне та відкрите до змін командування Повітряних Сил. З останнім у нас взагалі велика біда.

Проблеми слід розвʼязувати до їхнього виникнення та масштабування ворогом.
Їх слід предбачати.
Але чи може бути наша система управління ефективною, якщо вона кожні кілька місяців стикається з новими внутрішніми потрясіннями?