Дуже багато відомих історичних сюжетів мають великий відсоток недосказаності. Наприклад, після знаменитого персидського вторгнення в Елладу греко-перські відносини мали дуже неоднозначне продовження.

Нові війни з персами, які послідували після Ксеркса, мали не менший масштаб і значення. Завойовницькі походи Кімона розширили сферу впливу Делоського союзу аж до Кіпру, але Афінське вторгнення в Єгипет 460-454 рр. до н.е. стало у свій час найбільшою військовою катастрофою еллінського світу, з якого афіняни, на жаль для них самих, не винесли уроків на майбутнє.

Персія довгий час слугувала прихистком для багатьох грецьких вчених та авантюристів, і не перестала ним бути навіть після руйнівного походу Ксеркса. Буквально через декілька років після війни в Персію втекли два прославлених грецьких воєначальника, які внесли в розгром Ксеркса найбільший внесок - спартанець Павсаній, головний стратег грецьких армій при Платеях, та афінянин Фемістокл, переможець при Саламіні. Для багатьох еллінів втеча в Персію завжди була шансом почати нове життя - саме там знайшов свій останній прихисток афінський полководець Алківіад, який за час Пелопонесської війни встиг зрадити обидві сторони і зрештою був вбитий за наказом перського сатрапа Фарнабаза.

Із політичного життя Еллади Персія також не зникала дуже довго та вела свої інтриги. На завершальному етапі Пелопонесської війни перський сатрап Тиссаферн фінансував одночасно і афінян, і спартанців для їх взаємного виснаження.

Незважаючи на довгу історію ворожнечі, у всі часи саме Персія була найбільшим роботодавцем для грецьких найманців. Після Пелопонесської війни тисячі грецьких солдат удачі взяли участь у війні за перський престол між Кіром Молодшим і Артаксерксом ІІ. Історії їх поневірянь присвячена одна з найвідоміших давньогрецьких книг, що дійшла до нас - "Анабасис" Ксенофонта. При цьому, озвучена автором чисельність грецьких найманців в цьому поході значно перевищувала чисельність еллінських армій в найбільших походах Пелопонесської війни.

Іронічно, що найбільш ефективним полководцем з персидської сторони під час македонського завоювання виявився саме грецький найманець, родосець Мемнон, який успішно вів проти Олександра Македонського "малу війну".

#Античність