🏠 Зміна місця проживання дитини: позиція Верховного Суду

Касаційний цивільний суд Верховного Суду постановив, що зміна місця проживання дитини батьком не є самочинною й не може бути підставою для її відібрання, якщо місце проживання не було визначене судом або органом опіки.

👩‍⚖️ Суть справи:Мати подала позов про відібрання малолітньої дитини в батька та встановлення її місця проживання з нею. Однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї вимоги, оскільки позивачка не довела підстави для відібрання дитини. Апеляційний суд навпаки став на бік матері, зазначивши, що батько без згоди останньої та незаконним способом змінив місце проживання дитини, а саме здійснив викрадення. Суд постановив, що дитину необхідно повернути за попереднім місцем проживання.⚖️ Остаточне вирішення спору:Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду й залишив у силі рішення суду першої інстанції. Суд наголосив, що, так як місце проживання дитини попередньо не було визначене судом чи органом опіки, дії батька не можуть вважатися самочинними.❗️ Відповідно до положень сімейного законодавства, зокрема статті 141 Сімейного кодексу України, батьки мають рівні права й обов'язки у вихованні дитини. Висновок КЦС ВС підтверджує: у разі відсутності встановленого судом або органом опіки порядку проживання дитини – діяння одного з батьків не вважаються неправомірними! Текст: Левчук О. Редактура та зображення: Лисенко М.