Війна триває. Досвід насильства та воєнних злочинів ще не став історією. І кожна та кожен з нас є свідком.Перед нами запитання, на які немає простих відповідей:— ким і коли буде написана наша історія?— що саме ми хочемо розповісти світові — і чи готовий він почути?— хто має право говорити? хто зобов’язаний це робити?— чи можливо свідчити, не завдаючи болю іншим?— як не зламатися, коли говориш про неможливі жахіття?Свідчення — це не лише документи й протоколи. Це голоси тих, хто вижив. І тих, хто вже нічого не скаже. Це спроба назвати те, що не вкладається в слова. Це вибір говорити або мовчати. І цей вибір часто складніший, ніж здається.У розмові візьмуть участь:▫️Уляна Бонцьо, психологиня, дослідниця травми, з досвідом роботи з цивільними, військовими та їх родинами;▫️Ольга Андріянова, співзасновниця Асоціації родин захисників Азовсталі, очолює напрямок допомоги родинам та освітній напрямок для дітей оборонців України;▫️Галина Тищенко, членкиня ГО Сема Україна.Ми говоритимемо про пам’ять, відповідальність, біль і турботу. Про страх, що тебе не почують. Про злість, коли чують, але не діють. Про потребу донести правду — навіть коли її важко винести.Ця зустріч — не про готові відповіді. Вона про спільний простір, де чесність важливіша за комфорт, а співучасть — важливіша за дистанцію.Бо війна триває. І свідчення також.Долучайтеся вже цієї п’ятниці, 30 травня, о 18:30.Зустрінемося у стінах ПрайдХабу.Реєстрація за цим посиланням.P.S. Нагадуємо, що наш простір інклюзивний: зокрема, обладнаний для людей на кріслах колісних, батьків з колясками та людей з тваринами. Приміщення також має пеленальний столик та окремий кабінет з ігровою зоною для дітей.