На зв’язку ІванРівно чотири роки тому я прокинувся від того, що мій телефон розривався від сповіщень«Почалося…», подумав я. «Почалося те, чого ми всі найбільше боялися»Я одразу ж зателефонував батькам. Вони тоді були в Чернівцях:- Мам, ви як?- Сидимо в підвалі. Кажуть, по всій країні вибухи. Не можу розмовляти.- Молюся за вас, - встиг промовити я. Мама поклала слухавку.Цілий день збирали з друзями гуманітарну допомогу на кордон з Україною. Підключали всі зв’язки, які тільки могли. Допомагали українцям знайти житло, їжу, роботуЧерез кілька днів після початку війни я закинув у фейсбук допис:«Усім привіт! Випускник Вроцлавського університету проводить безкоштовні уроки польської для українців у Польщі…»На перший вебінар прийшло 15 людей. Потім 30, 50, 100, 300… Через пару місяців довелося викуповувати максимальний пакет Zoom на 1000 учасників, і того не вистачилоТоді й почався Speak’N’Roll. Я почав робити те, заради чого я живу - створювати НАЙКРАЩЕ для НАЙКРАЩИХЯ безмежно радий, що в перший рік війни допоміг тисячам українців знайти собі місце в Польщі. Серце тріумфує від щастя, коли через 4 роки мені досі пишуть повідомлення:«Моя донька почала вчити польську з Вами в лютому 2022-го. Місяць тому вона закінчила польську школу з відзнакою»«А ви знали, що завдяки вам асоціація українських лікарів у Польщі почала говорити польською?»«Я приїхав розбитий війною і без копійки в кишені. Минулого місяця я одружився з полькою, а наступного місяця купую квартиру в Польщі»І ще понад 2000 історій...Та ще більше я радий тому, що моє «я» перетворилося на «ми». І нас тепер понад 50 - велика команда тих, кого об’єднало одне: палке бажання допомагати іншимІ я радий, що з кожним днем ми допомагаємо дедалі більшій кількості людей. Війна не закінчилася, але зрозуміло одне - ми ВСІ стали в десятки разів сильнішимиДякую вам, друзі. Молюся і тримаю кулачки за кожного з вас. Нехай це все швидше закінчиться 💙💛---P.S. якщо хочете зробити таке ж фото, як у мене, ось інструкція. Діліться результатом у коментарях