У штабі бригади робота кипіла. Писав накази. Малював схеми штурму посадки. Видавав плани для ТЦК. Відповідав на гарячій лінії. Але штабна робота морально вимотала хлопця. Він почав гладшати. Писати в соцмережі. Про вічну війну, клятих ухилянтів та про неминучу мобілізацію жінок. Але зрештою гнів та обурення соцмереж не могли його наситити. Тож він попросився на бойовий вихід.

Полковник поплескав його по плечу. З тяжкою душею, але все ж погодив йому бойовий наказ. У Київську область. Дружина полковника давно скаржилась на порушення громадського порядку поруч з її оселею, а він як чоловік та воїн мав захищати свій дім та свою сім'ю. Тільки попросив, щоб розібрався спокійно. Без крові.

Коли менти ексгумували два обезкровлені тіла, почалось розслідування. У штабі бригади почався переполох. Полковник Шмутько втік у СЗЧ. А наш герой теж не повернувся з завдання. Що з ним стало, ніхто не знає. Але люди кажуть, що однієї ночі він перетнув кордон на Буковині і пішов до своїх, у Румунію.

#лонгрід @sorrytell