ЧАСТИНА 2На початку червня я звернувся за коментарем до директора Музею Авангарду Юрія Комелькова. У відповіді від 5 червня було зазначено, що конфліктну ситуацію спровокували представники охорони власника будинку КП «Киівжитлоспецексплуатація» (з контексту діалогу я дійшов висновку, що жінки є представницями саме музею, однак підтвердити цю інформацію наразі не є можливим). Менше з тим, згідно зі статутом вищезгаданого комунального підприємства, воно засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва, яка і є власником споруди. ТГК — первинний суб'єкт місцевого самоврядування, який об'єднує всіх жителів столиці. Отже, нас незаконно позбули права на перебування у приміщенні.Як з'ясувалося, "будівля є адміністративною, в якій окрім музею Авангарду знаходяться 4 установи національного рівня підпорядкованості. У вихідні вони не працюють. Тому вхід у вихідні дні тільки з дозволу власника будинку."Пан Юрій надав некоректну інформацію, оскільки у суботу щонайменше працює Галерея Протестного Мистецтва, яка і потрапила у свіжий скандал через "авангардистів" та Багінського — екрани дизайнера блокували прохід до виставкового простору, де експонуються роботи матерів загиблих і безвісти зниклих учасників Великої Війни. По друге, "вхід з дозволу власника", яким є громада міста — це сильно... "Музей Авангарду орендує декілька приміщень. Вхід в наш музей за квитками. Жодному відвідувачі доступ в музей не забороняється." Що ж, певно "доступ не забороняється" лише тим, хто зможе спочатку подолати хамовиту вахтерку, дійти до орендованих приміщень і не загубити по дорозі бажання витратити 200 гривень на квиток, інакше торкнутися високого мистецтва, що дійсно заслуговує на увагу, не судилося.Висновки робіть самі.